На мою думку, цей короткий твір дуже повчальний.

  По-перше, навчає не бути байдужим, мати милосердя до чужих страждань. Горобець так завзято виганяв змерзлу синичку з ластів’ячого гнізда, що сам позбувся хатки. По-друге, не присвоювати собі плоди чужої праці. Горластий та дзьобатий горобець захопив хатку ластівки, проте синичці розповідав як робив її. По-третє, зухвала несправедлива пташка була покарана, бо зустрічала зиму без хатки. 

  Якби горобець був іншим, то в гнізді вистачило би місця і змерзлій синичці. Адже в невеликій затишній пташині оселі поміщається вся дружня сім'я ластівки.

*********    

      На  мою  думку, твір  переконує, що з чужої праці не вдасться прожити щасливо.

    По-перше, не всім горобцям вистачило ластів’ячих гнізд. Тільки горластий та дзьобатий птах зумів захопити чужу хатку. По-друге, лінькуватий горобець невдоволено бурчить, бо хоч має де жити, а їсти нічого. Без причини сердиться на вертку синичку. По-третє, сам присвоїв плоди чужої праці, а натомість обманює та вимагає, щоб синичка співала. Насправді несправедливий та байдужий горобець і не думав впустити до хатки змерзлу гостю. 

      Кінцівка твору переконує, що  плоди  чужої  праці  недовговічні. Горобець так завзято виганяв синичку, що розвалив ластів’яче гніздо. Ішла зима, а хатки вже нема. 

*********

   На мою думку, твір навчає бути добрим та працьовитим.

  По-перше, серед лінивих горобців тільки горластий та дзьобатий птах силою зумів відвоювати для себе чуже гніздо.  По-друге, байдужий горобець не пустив синичку погрітися. Він не мав співчуття до інших, а думав тільки про себе. По-третє, залишився на зиму без затишної хатки, бо завзято виганяв змерзлу гостю.

  Верткій синичці вдалося  провчити зухвалого та  немилосердного горобця, бо він дійсно пожалів, що йде зима, а хатки нема.