У байці автор дотепно засуджує людські вади. 

   Хитрий подорожній виявився звичайнісіньким шахраєм. Йому вдалося обманути довірливого корчмаря. Не можна сліпо вірити усіляким нісенітницям. Треба розрізняти де правда, а де вигадка. Самим не займатися шахрайством. Поводитися так, щоб не бути обманутим ними.  

**********

   Корчмар повірив вигадці шахрая, тому залишився без нового одягу. 

   Таким цікавим прикладом автор засудив сліпу довіру нісенітницям та шахрайство. Словами приятеля радить навчитись розрізняти де правда, а де вигадка. На цей раз шахрай знайшов довірливу жертву, а розважливу людину не обведеш навколо пальця. 

**********

   Езоп у байці засуджує шахрайство і надмірну довірливість. 

Хитрий хлопець обдурив вже не одного. Але робити це йому вдається тільки з надмірно довірливими людьми. Таким виявився корчмар. Недарма навіть приятель обізвав його дурнем. Щоб не попасти на гачок шахраїв, треба розрізняти де правда, а де вигадка. 

Чому чинара назвала мандрівників безсоромними людьми