Загрузка...

  Батько приніс дітям показати сіре пухнасте зайченя. Вони дуже зраділи побаченому. 

 Зайці дуже спритні тварини, вони швидко  втікають  від небезпеки. Маленьке зайченя далося зловитись. Можливо тому всі подумали, що йому потрібна допомога. Проте дика тваринка була налякана та не хотіла їсти. 

  Тато та діти  поступили правильно. Вони відпустили зайченя на волю.  

 

***

 

    Я схвалюю вчинки тата та його дітей.

  Дуже цікаво дізнатися більше про дику тваринку. Коли татові вдалося піймати сірого пухнастого зайчика, він захотів показати його своїм дітям. Турботливо застерігає не чіпати руками налякану тварину. Діти теж дуже зраділи. Вони намагаються нагодувати зайчика. Коли він не торкнувся молока в блюдечку, принесли траву. Проте у неволі зайчик нічого не їв. Діти за слушною порадою тата погодились відпустити тваринку на волю.

  Увечері віднесли пухнастого зайчика за околицю села, а він спритно пострибав у поле. Діти ще довго згадували про свого пухнастого гостя.

 

***

  

    Тато й діти вчинили правильно, що відпустили впіймане звірятко на волю.

   Діти ніколи зблизька не бачили живого зайця, тому дуже зраділи. Він був маленьким, бо легко дався пійматися кашкетом. Тато зразу застеріг не чіпати тваринку, щоб не налякати. Піклування проявилося в намаганні погодувати зайчика. Ця тваринка не є свійською. Усі зрозуміли, що зайчику потрібна воля. Його випустили там, де він упіймався. Можливо, швидше дістанеться до своєї домівки.

    Бачимо, що батько й діти люблять тварин.      

  

Загрузка...