Коли оповідач уперше побачив іволгу, він запам’ятав цей момент. Яскраво-жовтий птах неначе освітив яр. Про казкову жар-птицю оповідачеві колись розповіла баба Марина. Тепер він на власні очі побачив цього чудового птаха. Іволгу люди теж називають жар-птицею.

-------

   Коли оповідач готувався до екзамену на природі, він вперше побачив іволгу. Яскраво-жовтий птах промайнув між деревами. Наче засвітилося у яру на мить, як від сонця чи раптового вогню. Птах швидко зник.

   Оповідач подумав, що то і є казкова жар-птиця. Розповідь про неї він колись чув з уст баби Марини.

------------ 

   Колись з уст баби Марини оповідач почув розповідь про казкову жар-птицю. Одного разу він почув спів. Потім на власні очі побачив іволгу. Яскраво-жовтий птах на мить освітив яр. Оповідач подумав, що побачив казкову жар-птицю.

   Він надовго запам'ятав момент зустрічі з цим гарним співочим птахом.

-------------- 

    Своїм виглядом іволга  зразу  нагадала оповідачеві казкову жар-птицю. Про неї він чув ще у дитинстві, але досі ніколи не бачив. Від яскраво-жовтого птаха наче засвітилося у казковому яру на мить, як від сонця чи раптового вогню. Уперше побачена така схожість запам'ятовується надовго. Недарма люди назвали іволгу жар-птицею.