Різні почуття переповнювали діда від того часу, коли він вирізав калинову сопілку, а вона промовила дитячим голосом.

   Дід пережив переляк та журився до зустрічі з дивним чоловічком. Потім з нетерпінням чекав цілющої води від журавлів. Очам не повірив, коли сопілка стала гарною дівчиною. Радість знову замінила журба, поки не почув наступну пораду. З нетерпінням виглядав журавлів з живлющою водою. Радів, що сопілка назавжди залишилась дівчиною.

---------

   Коли дід почув дитячий голос зі сопілки, злякався та зажурився. Після поради дивного чоловічка з нетерпінням чекав журавлів з цілющою водою. Здивувався, коли сопілка стала гарною дівчиною. Знову журився, бо дівчина ще залишалась сопілкою. З нетерпінням чекав журавлів з живлющою водою. Дуже зрадів, коли нарешті визволив дівчину. 

--------    

    Після того, коли дід вирізав калинову сопілку, відбулося багато подій. Звичайно, він дуже співпереживав усьому пережитому.

   Дитячий голосок просив про визволення. Дід злякався та зажурився, потім з нетерпінням чекав цілющу воду. Дуже здивувався і зрадів, коли сопілка стала дівчиною. Удруге засумував та з надією чекав живлющу воду. Дуже радів, коли дівчина була нарешті визволена. 

------------ 

  Спершу дід злякався, коли почув дитячий голос із сопілки, потім зажурився, бо не знав що з цим робити. Здивувався, коли з'явилася не дитина, а гарна дівчина. Журився, коли дівчина оберталася сопілкою. Радів, коли завдяки живлющій воді нарешті була визаолена.