Якось зустрів я біля школи дивних хлопчаків. То були шість нерозлучних друзів. Як виявилось згодом – багатьом відомі відмінки іменників.
Називний по черзі назвав своїх друзів. Родовий пояснив, що вони українського роду. Давальний дав багато мовних порад. Знахідний переконав дружити з відмінками. Орудний запропонував впевнено орудувати отриманими знаннями на уроках. Місцевий спочатку пильно подивився на мою голову, а потім додав, що там багато місця, щоб запам’ятати їх усіх. Кличний закликав мене не забути про цю зустріч.
Так я зрозумів, що відмінювання іменників – це дуже важлива тема.