Усі знають, що на Півночі живуть білі ведмеді. Якось зустрілися два ведмеді. Привіт! Здоров! Ах, як плавають вони! Отож не відмовляються поласувати рибкою. Гайда, до ополонки!
Сидять вони на кризі. Тссс-тссс! Чекають. Хлюп-хлюп. То виглянула рибка з ополонки. Ох! А ведмеді її і зловили. Хап!
Ого! Золота рибка!. Ах, яка вона гарна! Вся блискуча така, золотиста. Осяяна яскравим сяйвом. Випромінює багато світла. Ох, як тут їстимеш таку незвичайну рибку. Будь ласка! Почала говорити рибка. А ведмеді вже здогадалися, що то та золота рибка, що про неї уже вся Північ знає. І здійснює вона три бажання.
Почали вони перше бажання задумувати. Ах! Так хочемо зі своїми далекими родичами познайомитися. Бом, раз! І білі ведмеді опинилися у зоопарку великого міста. Там вони вперше побачили бурих ведмедів. Добридень! Будьмо знайомими! Добре було в зоопарку північним жителям.
Проте незабаром всі помітили, що їхня шерсть зеленіє. Ой! Що ж робити? Навіть діти знають, що зелених ведмедів не буває. Гей, рибко! Загукали. Зроби нас знову білими. Гаразд! Рибка відгукнулась на їхнє бажання. Бом, два! Вони знову стали білими!
Але пройшов деякий час, бачать білі ведмеді, що знову стають зеленими. Гей, рибко! Гукають. Будь ласка, поверни нас додому. Бом, три! І білі ведмеді знову білі. А я вам відкрию вже відому таємницю. Їхнє тепле хутро так сподобалося зеленим водоростям, що вони вирішили там поселитися. Коли, зрозуміли, що ведмеді знову повертаються додому, враз втекли від них. Ох! Мало кому можеться у мерзлоті жити!
Знову опинилися білі ведмеді біля рідної ополонки. Припливла золота рибка. Дякуємо! Будь ласка! До побачення! До побачення. Крутнула золота рибка хвостом. Тільки її й бачили. А білим ведмедям інші бажання і не потрібні. Бо зрозуміли вони, що всюди добре, а вдома – найкраще.
(Р. Дар)
***
Зустрілися одного разу біля ополонки три білих ведмеді. Привіт! Здоров! Ого! Передумали вони битися. Ба! Напевно, відчували, що де двоє б’ються — третій користає.
Вирішили разом рибку зловити. Тссс-тссс. Пильно вдивляються у воду. Хап! І впіймали вони рибку. Ах! Не просту, а золоту. Ого! Блискуча і осяяна випромінювала рибка золотисте світло. Ой, не їжте мене, ведмедики! Я три бажання виконую!
Ого! Аж три бажання. А чом би не скористатися? Перший загадав, щоб мерзлота не відступала. Бом, раз! Другий вирішив, щоб океани не засмічували. Бом, два! А третій, наймолодший, захотів, щоб усіх білих ведмедів взяли під охорону. Бом, три!
І три бажання ведмедів були виконані. Дякую! Дякую! Дякую! Кожен із них радіє. Будь ласка. До побачення! І золота рибка зникла.
Від того часу люди задумалися про глобальне потепління. Запобігають засміченню довкілля. А білих ведмедів взяли під охорону.
(Р. Дар)
Розкажи, яких ведмедів бачила у зоопарку
Як слід поводитися при зустрічі з бурим ведмедем
Казка «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів» Марися Рудська