Есе
Що важливіше: домовленість із друзями чи власні бажання? Я твердо знаю, що домовленість. І звідки ця впевненість? З випадку власного життя.
А було все так. Минулої зими з друзями вирішили організувати вертеп. Підготували сценарій, старанно вчили слова. Коли мої батьки сказали, що на Різдво їдемо до родичів у місто, я не був у захваті. Але найголовніше те, що не попередив друзів. І через мене зірвалась вистава. Звичайно, я знайшов для себе чудове оправдання. Мовляв, це були не просто власні бажання, а серйозні домашні обставини. Друзі не дорікнули мені жодним словом. Ми надалі разом проводили час. Я так нічого не зрозумів би… Але наближалось Різдво. Друзі завзято готували вертеп. Проте без мене…
Тепер я твердо знаю, що домовленість з друзями дуже важлива. А коли навіть серйозні обставини стають на заваді, треба знайти можливість заздалегідь попередити їх про зміни.
***
Що важливіше: домовленість із друзями чи власні бажання? Дехто може вважати, що власні бажання. Мовляв, справжній друг той, хто розуміє, пробачає.
Але чи правий він? Уявляю такого друга для себе. Він обіцяє суботнього ранку зіграти зі мною у футбол. Я чекаю з м’ячем у дворі, а його нема, бо забажав поспати. Якось домовились піти в кіно, але він просто передумав це робити саме сьогодні. Друг мав передати мені книжку, натомість забув про це… І таких прикладів можна наводити безліч.
Як я почуваюся після всього? Відчуваю потребу знайти іншого приятеля… Бо не є другом той, хто підводить, обманює, не рахується ні з ким… Вибір робити тільки мені!... І яким буде моє розуміння між домовленостями і бажаннями, таким буде мій друг. Бо зазвичай вибираємо надійних друзів.
Кого можна вважати справжнім другом?