Загрузка...

Баба віхола, сива Віхола 

на метільній мітлі приїхала.

В двері постукала, селом вешталась: 

– Люди добрії, дайте решето! 

Ой, просію ж я біле борошно, 

бо в полях іще дуже порожньо.

Сині пальчики – мерзне житечко. 

Нема решета, дайте ситечко.

Полем їхала, в землю дихала 

баба Віхола, сива Віхола…

                   (Ліна Костенко)   

Продовження...

Пухнасті сніжинки насипала.

На метільній мітлі поїхала

У поля інші дуже порожні

Насипати снігове борошно.

 

Загрузка...