На картині художник зобразив молоду Віхолу.

   Йде полем гарна молодиця. На ній вбрання синє-синє. Великий мішок на плечах. Не важка ноша її, бо йде вона весело, легко, усміхається. Припорошує землю пухнастим снігом, щоб не змерзла земля-матінка.