План до української народної казки «Рукавичка»

План.

1. Дід загубив рукавичку.

2. Рукавичка – оселя для звірів.

3. Дід віднайшов рукавичку.

^{Рукавичка}

^{Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.}

^{От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:}

^{— Тут я буду жити!}

^{Коли це жабка плигає та й питає:}

^{— А хто-хто в цій рукавичці?}

^{— Мишка-шкряботушка. А ти хто?}

^{— Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!}

^{От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:}

^{— А хто-хто в цій рукавичці?}

^{— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?}

^{— А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!}

^{— Іди!}

^{От уже їх троє.}

^{Коли це біжить лисичка — та до рукавички:}

^{— А хто-хто в цій рукавичці живе?}

^{— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?}

^{— Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!}

^{— Та йди!}

^{Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:}

^{— А хто-хто в цій рукавичці живе?}

^{— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?}

^{— Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!}

^{— Та вже йди!}

^{Уліз і той. Уже їх п'ятеро.}

^{Де не взявся — біжить кабан.}

^{— Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?}

^{— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?}

^{— Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!}

^{— Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?}

^{— Та вже влізу,— пустіть!}

^{— Та що вже з тобою робити,— йди!}

^{Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:}

^{— А хто-хто в цій рукавичці живе?}

^{— Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?}

^{— Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!}

^{— Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?}

^{— Та якось будемо.}

^{— Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.}

^{Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.}

^{Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»}

^{Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом.}

^{Прийшов дід та й забрав рукавичку.}