Весняні квіти в поезії.

Нехай мене чарують квіти, 

Нехай життя їм віддаю: 

Ніяк я барвами досхочу 

Своїх очей не напою (Олександр Олесь).

 

Проліски

З-під снігу мій листочок

До сонця простягну

І ніжний мій дзвіночок

Вітатиме весну (Катерина Перелісна).

 

Підсніжники

У проміннях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка (В Бичко).

 

Барвінок

Недавно ще гула метелиця,

іще лежить в низинах сніг,

а вже барвінку листя стелеться

зеленим килимом до ніг (Наталя Забіла).

 

Мати-й-мачуха (кульбаба).

На леваду я пішла б,

ціла купа там кульбаб – 

ніби сонечка малі

посідали на землі (Наталя Забіла).

 

Крокус

Із-під листя у кутку

Крокус виглядає.

Наче золотом горять

Пелюстки жовтенькі,

І листочки мерехтять,

Ніжні, зелененькі (В Бойко).

 

Братки

А з травички – ніжні личка: 

То вже Братик і Сестричка 

У тих самих кольорах, 

Що на наших прапорах (Ганна Черінь).

 

Барвінок.

Барвіє барвінок у нас біля хати, 

Синіє над стежкою ніжний хрещатий (Василь Кравчук).

 

Лісові дзвіночки.

Ми Дзвіночки, 

Лісові Дзвіночки, 

Славим день (Павло Тичина).

 

Фіалка.

Фіолетову фіалку

Юний ранок відгорнув

І Фіалка на світанку

Пробудилася від сну (Наталя Забіла).

 

Сон-трава

Ще холодні в лісі ранки,

Сніг ще в лузі дотліва,

Та розкрила на світанку

Сині очі сон-трава.

 

Гіацинт

Гість заморський, голландськеє диво

Запашисто-тендітний корал.

Гіацинтові квіти журливо

Провесінню шепочуть хорал.

 

Маргаритки

Чому зветься маргаритка

Ця маленька ніжна квітка?

На пелюсточці росинка,

А пелюстка — мов перлинка.

 

Ромашки

У проміннях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка (М Щербак).

 

Нарцис

Глянь кругом: вгору, вниз -

Вже весніє, сонце гріє,

Квітне жовтий нарцис -

Квіти жовті, квіти сині -

Милі барви в Україні (М Щербак).

 

Тюльпан

Туман загляне у віконце,

Тюльпани сплять іще в росі,

Та підніметься знову сонце,

Засяють зранку у красі.

 

Конвалія

Росла в гаю конвалія 

Під дубом високим, 

Захищалась від негоди 

Під віттям широким (Леся Українки).