Тема: розповідь про стару-престару тополю – давній український символ.

Головна думка: «Тополя … — вічна, бо Україна наша — вічна»  (уславлення національної спадщини України).

Рід літератури: епос. 

Жанр: літературна (авторська) легенда.

Будова твору

Зачин: «Стоїть край дороги …».
Основна частина: «Скільки літ тополі ….».

Кінцівка: «Може, це й не тополя …».

Опис тополі

«Стоїть край дороги стара-престара тополя. Узимку тривожно шумлять її голі віти, а весною покривається вона зеленим листям. Скільки й пам'ятаю, стоїть вона, як сторож».

Роздуми автора

«Може, це й не тополя, а легенда? Може, дерево це вічне? Може, вона народилася тоді, коли й наша Україна? Коли так, то вона — вічна, бо Україна наша — вічна».

Тополя – давній символ українського фольклору

План

1 Стара тополя край дороги.

2 Розмова з мамою.

3 Розмова з дідусем.

4 Україна наша – вічна.