ПРЯЛЯ
Сидить пряля та й пряде—
сніг іде-іде-іде —
нитка рветься де-не-де, —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої1 полотна —
на завіску2 для вікна —
на хустину й укривало3 —
мало-мало-мало-мало —
сніг іде-іде-іде —
а вона пряде й пряде…
1 Сувої – стародавні рукописи, згорнуті в трубку
2 Завіску – занавіску, шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері тощо
3 Укривало – легке покривало (шовкове, мереживне тощо), яким накривають постіль удень
Тема: зима – пряля, що пряде сніг.
Головна думка: «сніг іде-іде-іде — а вона пряде й пряде».
Мета: засніжена зима – це чудова пора.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Метафора: «напряла хуртовин».
Повтори (анафора, єдинопочаток): «На …»
Повтори (перелічення): «іде-іде-іде», «пряде й пряде», «мало-мало-мало-мало».
Повтори (рефрен): «а вона пряде й пряде», «сніг іде, іде, іде».
Асонанс [і]: «сніг іде, іде, іде».
Інверсія: «сидить пряля та й пряде».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний хорей.
|
си |
дить |
пря |
ля |
та й |
пря |
де |
|
сніг |
і |
де |
і |
де |
і |
де |
|
ни |
тка |
рве |
ться |
де |
не |
де |
|
а |
во |
на |
пря |
де |
пря |
де |
/UU/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Рими: пряде – іде – де-не-де, хуртовин – верховин, полотна – вікна, укривало – мало, іде – пряде.
Цікавий вірш про зимову пору.
На мою думку, поетеса пише про зиму, як про людину, яка для неї незвичайна пряля, котра трудиться як звичайна людина. Напевно, тому появу снігу поетеса бачить, як результат людської праці. Багато зимової радості напряде дітям ця незвичайна зима.