Тема: розповідь хлопчика в інвалідному візку про себе

Головна думка: «якщо я буду наполегливо працювати, я навчуся»

Зачин. Більшість людей ходять  ногами …

Основна частина. У мене чудовий візок …

Кінцівка. Не має значення, що я в інвалідному візку…

Характеристика головного героя

  Головним персонажем оповідання є хлопчик в інвалідному візку.

  Він не скаржиться на хворобу, життєрадісний, не почуває себе самотнім. Візок допомагає пересуватися, він найкращий друг для хлопчика. Хлопчик сумував, бо діти не запрошували його погратися. Було багато причин, але вони зовсім не означали, що хлопчикові бажали зла. Ніхто не здогадувався, що він хоче бути таким, як усі.

   Хлопчик вирішив стати таким, як усі. Для цього він наполегливо тренувався. Спочатку навчився користуватися пандусом, а потім грати у баскетбол.

    Коли став членом баскетбольної команди, переконався, що «не має значення, що я в інвалідному візку, я знаю, що я можу багато з того, що можуть інші діти». Хлопчик відкрив читачам таємницю свого щастя.

План

1. Люди ходять ногами.

2. Інвалідний візок у житті дитини.

3. Хочу гратися з іншими!

4. Нарешті піднявся на пандусі.

5. Щоденні тренування з м’ячем.

6. Своя футбольна команда.

7. Щастя бути таким, як усі.

Враження від прочитаного оповідання

Після читання оповідання відчуваю радість, бо хлопчик в інвалідному візку більше не почувався нещасним. Після докладених зусиль його бажання стати таким, як усі, здійснилося. А я зрозумів, щоб чогось навчитися, треба наполегливо працювати.