СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄ

...світає, край неба палає;

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами верби зеленіють.

Сади рясні похилились, тополі по волі

стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем.

І все то те, вся країна, повита красою,

зеленіє, вмивається, дрібною росою,

Споконвіку вмивається, сонце зустрічає...

І нема тому почину, і краю немає!

Тема: поетичне змалювання сходу сонця

Основна думка: замилування красою природи

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: темнім гаї, сади рясні, дрібною росою.

Уособлення: соловейко зустрічає; степи, лани мріють; сади похилились; тополі розмовляють; країна вмивається,  зустрічає.

Метафора: край неба палає; країна, повита красою.

Порівняння: тополі … стоять собі, мов сторожа.

Повтори: і все то те, вся.

Протиставлення: і нема тому почину, і краю немає.

Зменшувальні суфікси: тихесенько.

Риторичний оклик: І нема тому почину, і краю немає! 

Рими: палає – зустрічає, мріють – зеленіють, волі – полем, красою – росою, зустрічає – немає