ВЕЧІР ІДЕ

Сонце спить давно вже

за білою горою,

а вечір зорі ниже

ниткою золотою.

Мороз ходить по дворі,

на льоду іскри креше,

на снігу світить зорі,

на вікнах квіти пише.

А місяць сіє світло

по стінах, по помості —

так тихо, так привітно

йде вечір до нас в гості.

Тема: поетична розповідь про настання вечора.

Головна думка: зуміти побачити красу в звичайному явищі.

Художні засоби.

Епітети: білою горою, ниткою золотою; сіє так тихо, привітно йде.

Уособлення (персоніфікація, метафора): сонце спить за білою горою; вечір зорі ниже; мороз ходить по дворі, іскри креше, на снігу світить зорі, на вікнах квіти пише; місяць сіє світло, йде вечір в гості.

Протиставлення (антитеза): сонце спить, а вечір ниже (працює).

Повтори: «по стінах, по помості – так тихо, так привітно»; (анафора, або єдинопочаток): «на …».

Інверсія: ниткою золотою, йде вечір.

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Рими: вже – ниже, горою – золотою, дворі – зорі, креше – пише, світло – привітно, помості – гості.