ЗУПИНЮСЯ НАД РІКОЮ

Зупинюся над рікою — замилуюся красою,

де вербичка невеличка плаче срібною росою.

Де всі зорі розкотились і ніхто їх не збирає.

Лиш у травах, ледь прив’ялих, коник жалібно співає.

Не зітхну і не заплачу. Зупинюся і постою.

Сльози зовсім мало значать в порівнянні із красою.

Тема: поетична розповідь про вечір біля річки.

Головна думка: «сльози зовсім мало значать в порівнянні із красою».

Художні засоби.

Епітети: срібною росою

Уособлення (персоніфікація): вербичка плаче, зорі розкотились.

Метафора: плаче росою, сльози... значать в порівнянні ..., коник жалібно співає

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): вербичка, невеличка.

Заперечення: не зітхну, не заплачу

Інверсія: вербичка невеличка.

Кількість строф: три.

Рими: красою – росою, збирає – співає, постою – красою.