У невеликому вірші відчувається велика любов автора до рідного краю.

   Він порівнює село на Україні з писанкою. Підкреслює його красу та неповторність. «Цвітуть сади, біліють хати». Там чисто і затишно. Живуть працьовиті люди. На горі палати автор порівнює з дивом. Там, напевно, живе пан. Він мусить бути добрим. Адже «сам Бог витає над селом ». Значить там нема зла, знущання пана. Добре живуть працьовиті люди.

   Читаємо вірш і уявляємо красу українського села, створеного невтомною працею селян.