Загрузка...

Частина 1.

1. Жив дідусь з трьома синами.

2. «Хлопці сіяли пшеницю та й возили у столицю».

3. «Приключилося їм горе: хтось у поле став ходить і пшеницю толочить»

4. Старший брат стереже лан.

5. Середній брат охороняє поле.

6. Іван підстеріг кобилу – злодюжку. 

7. Спритний наймолодший брат стає володарем незвичайної кобили.

8. Іван розказує братам про нічну пригоду.

9. Кобила приводить двох коней та горбоконика.

9. Пройшло один чи два роки.

10. Старші брати викрадають коней.

11. Іван на горбоконику наздоганяє крадіїв.

12. Нічне світло удалині.

13. Завдання для Івана: «Принеси-но нам жарину!».

14. Іван не слухає горбоконика та бере пір'їну жар-птиці. 

15. Варта на кінському торжку.

16. Городничий доповідає царю про чудових коней.

15. Іван продає коней царю.

16. Коні повертаються до Івана.

17. Цар пропонує службу наймолодшому братові. 

18. Іван приймає пропозицію царя.

16. Брати забирають гроші та повертаються додому.

 

Частина 2.

1. Іван служить при царській конюшні.

2. Їсть він тільки мед та сало, - кожне б жити так бажало!

3. Підозри спальника – Іванового начальника.

4. Спальник нишком ховається у вівсі.

5. Чудеса жароптициного пера.

6. Спальник викрадає перо.

7. Хитрий спальник у царя.

8. Цар шле посланців до Івана.

9. «За три тижні жароптицю принеси в мою світлицю».

10. Порада горбоконика.

11. «Білоярого пшона та заморського вина» поросив Іван.

12. Іван та горбоконик відправляються за жар-птицею.

13. На дев'ятий день друзі зупинились на поляні.

14. «У корито лий вино і з вином мішай пшоно».

15. Опівночі «жар-птаство налітає». 

16. Іван хапає за хвоста найближчого птаха.

17. «Жароптаство … за хмари подалось».

18. Повернення в столицю.

19. Сяйво від жароптиці у палаці царя.

20. Іван стає зброєносцем царя.

21. Підступні наміри хитрого спальника.

22. Підслухана казка про красуню в океані.

23. Спальник у палатах царя.

24. «Зброєносець знає, де красуня проживає».

25. «Все це вигадки дурні!» – каже  Іван царю.

26. За двадцять днів Іван має привезти цар-дівицю. 

27. Порада горбоконика.

28. «Дві хустини…, шатро…», угощання просить Іван.

29. Іван та горбоконик відправляються за цар-дівицею.

30. На дев'ятий день «горбоконик в темний ліс хлопця нашого приніс».

31. «Став шатро з ясних шовків» та не спи, бо не пора.

32. Іван заснув під спів цар-дівиці.

33. «Завтра вранці… як …заснеш, то від смерті не втечеш"».

34. У шатро Іван «убігає, косу русую хапає».  

35. «Цар веселий у столиці вранці-рано стрів дівицю».

36. «Завтра ж, ластівко моя, обвінчаться хтів би я».

37. «Будеш любий ти мені, як за три дістанеш дні перстень мій із окіяну".

38. Цар дає завдання Іванові принести перстень.

39. Прохання цар-дівиці уклонитися неньці та братові.

40. Іван та горбоконик майнули до моря.

 

Частина 3.

1. «По персника Іван поспіша на окіян».

2. Горбоконик розказує про чудо-юдо рибу кит.

3. «Чудо-юдо риба кит мандрівцям склада привіт».

4. «Ми посли від цар-дівиці,… до сонця навпростець»

5. Прохання кита дізнатися про його страждання у сонця.

6. Іван обіцяє допомогти чудо-юдо рибі.

7. «Іван прибув, де границею своєю небо сходиться з землею».

8. Зустріч з Місяцем Місяцьовичем.

9. Іван розвіює смуток рідних цар-дівиці.

10. Хлопець передає їм прохання кита.

11. Трьом десяткам кораблів «волю дасть… і страждати перестане».

12. «За два дні наш Іван знов побачив окіян». 

13. Іван попереджає мирян, що збунтується море.

14. Чудо-кит викидає з пащі кораблі.

15. «Як за службу відплатить?» - питає риба.

16. Іван просить знайти перстень цар-дівиці.

17. Кит дає завдання підвладним осетрам.

18. Осетри марно обшукали усе море.

19. Йорж «всіх морях гуляє, то й про персня, мабуть, знає».

20. Писарі видають указ знайти йоржа.

21. «Дельфіни уклонились і в дорогу спорядились».

21. Дельфіни притягли йоржа до кита.

22. Йорже, «в путь збирайся і без персня не вертайся!».

23. «В … підводній глибині скриньку викопав на дні».

24. Йорж, оселедці та осетри підіймають знахідку.

25. Кит «на берег кинув… скриньку, взяту із глибин».

26. Рад Іван «скриньку підійнять, тільки де ж то сили взять?»

27. «Горбоконик-стрибунець скриньку взяв, мов камінець».

28. Іван та горбоконик зі скринею повертаються до царя.

29. Цар пропонує цар-дівиці повінчатися. 

30. «Не вийду я … за бридкого, за старого, за беззубого такого».

31. Цар-дівиця пропонує цареві спочатку омолодитися.

32. «Це тяжка занадто справа: Бог лиш творить чудеса».

33. Завдання вірним слугам царя підготувати бочки.

34. У котел один налили води із річки, в другий - теплої водички, в третій – молока.

35. Завдання Іванові скупатися у киплячих котлах.

36. Іван приходить до горбоконика.

37. Горбоконик докоряє, що хлопець узяв перо.

38. Порада Горбоконика.

39. Іван іде на царський двір, де киплять котли.

40 З'являються цар і цар-дівиця.

41. Хлопець просить дозволу попрощатися з горбокоником.

42. Коник хвостом махає, морду двічі водою обмокає, Іван у молоко пірнає.

43. Далі в наступні казани пірнає.

44. «Хороший став такий, чорнобривий і ставний!»

45. «Цар … пірнув - і там вварився!»

46. «Визнавайте за володаря свого ви коханого мого!»

47. "Слава, слава!" - всі кричать.

48. Весілля у палаці.

 

Загрузка...