Одного разу з'явилась в південній багатій країні Лада Прекрасна. Ніхто достеменно не знав звідки вона прийшла.

   Бачили її люди гарною молодою стрункою дівчиною. Тому й називали прекрасною. Сонце обдарувало її довгим золоти волоссям. Небо блакиттю розмалювало довгу сукню, яку прикрашали ніжні польові квіти.

    Була вона неземним створінням, як марево. Спочатку раптово з'являлась, коли виникала сварка. Своєю ніжною піснею наповнювала серця людей любов'ю та прощенням. А навівши лад між людьми, знову зникала. Коли люди навчились жити в дружбі, вона мрією появлялась там, де її кликали, бо народ любив її чудову пісню, що несла світло та добро.