ВИХОПИВСЬ ДОЩИК ПОМІЖ ЗАГРАВ…
Вихопивсь дощик поміж заграв:
чоботи сині, синя сорочка,
сині мелодії понапинав
з неба широкого аж до лісочка;
синіми стрілами закресав,
сині листочки дрібно писав —
людям, озерам, лукам за обрій,
ох, і смішний же! І добрий-добрий!
І запрозорились водні гущі,
і посміхнулися темні пущі,
навіть дуби, із важкої породи,
чухали голови від насолоди.
...Вихопивсь дощик поміж заграв.
Тема: поетична розповідь про значення життєдайного дощу.
Основна думка: оспівування дощу як життєдайної, цілющої сили для природи.
Художні засоби.
Епітети: сині чоботи, синя сорочка, сині мелодії, неба широкого, синіми стрілами, сині листочки, дрібно писав, темні пущі, важкої породи.
Уособлення (персоніфікація): вихопивсь дощик поміж заграв, дощик мелодії понапинав, стрілами закресав, писав; посміхнулися пущі; дуби чухали голови.
Зменшуванні суфікси (пестливі слова): листочки.
Повтор (рефрен): «вихопивсь дощик поміж заграв».
Повтори: сині.
Алітерація: синіми стрілами закресав.
Риторичний оклик: «І добрий-добрий!»
Кількість строф: три.
Рими: заграв – понапинав, сорочка – лісочка, закресав – писав, обрій – добрий, гущі – пущі, породи – насолоди.