ВИХОПИВСЬ ДОЩИК ПОМІЖ ЗАГРАВ…

Вихопивсь дощик поміж заграв:

чоботи сині, синя сорочка,

сині мелодії понапинав

з неба широкого аж до лісочка;

синіми стрілами закресав,

сині листочки дрібно писав —

людям, озерам, лукам за обрій,

ох, і смішний же! І добрий-добрий!

І запрозорились водні гущі,

і посміхнулися темні пущі,

навіть дуби, із важкої породи,

чухали голови від насолоди.

...Вихопивсь дощик поміж заграв.

Тема: поетична розповідь про значення життєдайного дощу.

Основна думка: оспівування дощу як життєдайної, цілющої сили для природи.

Художні засоби.

Епітети: сині чоботи, синя сорочка, сині мелодії, неба широкого, синіми стрілами, сині листочки, дрібно писав, темні пущі, важкої породи. 

Уособлення (персоніфікація): вихопивсь дощик поміж заграв, дощик мелодії понапинав, стрілами закресав, писав; посміхнулися пущі; дуби чухали голови. 

Зменшуванні суфікси (пестливі слова): листочки. 

Повтор (рефрен): «вихопивсь дощик поміж заграв».

Повтори: сині.

Алітерація: синіми стрілами закресав.

Риторичний оклик: «І добрий-добрий!»

Кількість строф: три.

Рими: заграв – понапинав, сорочка – лісочка, закресав – писав, обрій – добрий, гущі – пущі, породи – насолоди.