ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Чи знаєм ми наші обряди і звичаї,

чи їх не затьмарили впливи чужі?

Пригадую: скільки краси таємничої

у Щедрому вечорі, святі душі!

 

І скільки пориву в розміренім цокоті

копит за вікном, у розгоні саней...

А в хаті наш батько сідає на покуті,

і ми за столом, ціла купа дітей.

 

Між батьком і нами — кутя і крученики,

шкварки й холодці — все аж очі вбира,

яєчня, ковбаси, в макітрі — вареники,

коржів, пирогів отакенна гора!

 

І як наша мати зуміла настачити?

Ось батько з-за тих пирогів до рідні

(навмисне пригнувшись): — Чи ви мене бачите? —

А ми в один голос: — Не бачимо! Ні...

 

— Видать, — каже батько, — були неледачими...

Помолимо ж Бога та вдарим чолом,

щоб ви мене, діти, й на той рік не бачили,

як сядемо знов за святковим столом.

 

Вертаюсь до мови тії чарівничої

і щиро бажаю, щоб вічно жили

такі дорогі родові наші звичаї

і гнулися в нас від достатку столи.

               (Дмитро Білоус)

      

Тема: поетична розповідь про святкування Щедрого вечора нашими предками.

Основна думка: «щоб вічно жили такі дорогі родові наші звичаї і гнулися в нас від достатку столи» (заклик знати і шанувати родові звичаї).

Мета: заклик не забувати родові звичаї і традиції.

 

Художні засоби

Епітети: впливи чужі, краси таємничої, розміренім цокоті, отакенна гора, мови чарівничої, щиро бажаю, вічно жили, дорогі звичаї.

Постійні епітети: святковим столом.

Уособлення: все аж очі вбира, вічно жили... звичаї, гнулися від достатку столи.

Метафора: вдарим чолом, у святі душі.

Риторичний оклик: «Пригадую: скільки краси таємничої у Щедрому вечорі, святі душі!», «Між батьком і нами — кутя і крученики, шкварки й холодці — все аж очі вбира, яєчня, ковбаси, в макітрі — вареники, коржів, пирогів отакенна гора!».

Риторичне запитання: «Чи знаєм ми наші обряди і звичаї, чи їх не затьмарили впливи чужі?», «І як наша мати зуміла настачити?».

Гіпербола (перебільшення): «пирогів отакенна гора».

Перелічення: «кутя і крученики, шкварки й холодці».

 

Кількість строф: шість.

Вид строфи: чотиривірш (катрен)

Віршовий розмір: чотиристопний амфібрахій

і

скіль

ки

по

ри

ву

в ро

змі

ре

нім

цо

ко

ті

ко

пит

за

ві

кном

у

ро

зго

ні

са

ней

 

 

а

в ха

ті

наш

бать

ко

сі

да

є

на

по

ку

ті

і

ми

за

сто

лом

ці

ла

ку

па

ді

тей

 

 

/U_U/U_U/U_U/U_U/U

/U_U/U_U/U_U/U_

/U_U/U_U/U_U/U_U/U

/U_U/U_U/U_U/U_

 

Римування: перехресне (АБАБ)

Рими: звичаї – таємничої, чужі – душі, цокоті – покуті, саней – дітей, крученики – вареники, вбира – гора, настачити – бачите, рідні – ні, не ледачими – бачили, чолом – столом, чарівничої – звичаї, жили – столи.

 

Опис ілюстрації до вірша Дмитра Білоуса «Щедрий вечір», використовуючи рядки з вірша

Опис картини Єлизавети Миронової «Щедрий вечір»

Традиції українського народу

ЩЕДРІВКИ