Пташка часто прилітала до своєї рятівниці. Біля людей їй було тепло і ситно, тому завжди лунала особлива пісня. Якось завітала до будинку, де жила дівчинка, добра сусідка. Так вона вперше почула Снігуроньчину пісню. Незабаром усе село знало про незвичайну гостю дівчинки. 

    А навесні перестала прилітати пташка. Не було її і влітку. Якось пізньою осінню, коли розтанув перший сніг, під вікном дівчинки зібралась чимала зграйка синичок. Вона швидко понесла їм зерна та крихти хліба. Задоволені пташки весело зацвірінькали. А потім полинула так знайома дівчинці пісня.

  А коли ви підгодуєте синичок взимку, то теж зможете почути цю Снігуроньчину пісню.