На ілюстрації до оповідання Юрія Старостенка «І трапиться ж таке…» зображений уривок, коли ведмедю допомагає сорока. 

  На задньому плані можна побачити ліс. У ньому «ні стежки, ні доріжки, скрізь однаково біло». «І трапиться ж таке: наш бурий ведмідь взимку не спить». 

  На передньому плані ілюстрації він швидко біжить за чорно-білою сорокою-рятівницею. Мишко  розгублений та тривожний, нелегко тепер «барліг шукати». «Нема шляху» на білому покривалі. Цікава сорока впевнено веде  роззяву Мишка до його зимової схованки.