Золота верба посеред села розпустила гілля на ціле Поділля (сонце зі своїм промінням).

Золоті батоги з-за лісу та з-за пралісу (сонячне проміння).

У старій постелі в новому вбранні лежить (крига на річці).

З води народився, а води боїться (лід).

Яку воду в решеті можна нести? (замерзлу, лід).

Крутиться гадюкою, щоб ніхто не переступив (річка). 

Без ніг, а біжить (вода, річка).  

Без насіння, а цвіте (болотяна вода).

В решеті не понесеш, бо стече (вода).

Зранку сурмить в червоних шпорах (півень).

Більше всіх зранку кричить, а менше всіх робить (півень).

З білого каменя народився, червоний вінець на голову одягнув, від його крику земля тремтить (півень).

Серед гілля високо висить сито, не руками звите (вороняче гніздо). 

Ліз карасик через перелазик та у воду — плюсь (відро в колодязі).

«Два пси замочили ноги, води напилися і додому подалися» (коромисло).

За лісом, за пралісом золоті клубки повисли (зорі).

Уночі над хатиною висить хліба окрайок, собаки гавкають та не можуть дістати (місяць).