Загрузка...

ЗГАДУЮ: ТАК Я В ДИТИНСТВІ ЛЮБИВ... 

Згадую: так я в дитинстві любив 

вибігти вранці із хати: 

тільки послухати шелести нив, 

з вітром пісні поспівати. 

 

Що говорив мені в лісі струмок, 

що мені поле шуміло — 

мозок не міг зрозуміть їх думок, 

серце ж моє розуміло. 

 

Дивною казкою був мені світ, — 

так, наче він мені снився.

Безліч пройшло з того часу вже літ, — 

світ же, як сон, і лишився.

 

Тема: спомини  ліричного героя про незабутнє дитинство.

Головна думка: «дивною казкою був мені світ», 

 

Художні засоби.

Епітети: дивною казкою.

Уособлення (персоніфікація): говорив мені в лісі струмок, мені поле шуміло, мозок не міг зрозуміть, серце моє розуміло.

Метафора: «дивною казкою був мені світ».

Порівняння: «так, наче він мені снився», «світ же, як сон».

Повтори (анафора, або єдинопочаток): «Що…».

 

Кількість строф: три.

Рими: любив – нив, хати – поспівати, струмок – думок, шуміло – розуміло, світ – літ, снився – лишився.

 

Загрузка...