СЕРЕД КРАСИ

Маленький хлопчик в човен сів, 

махнув весельцем — і поплив. 

Світало. Сонечко вставало. 

Ховався ранішній туман. 

В росі сріблився сизий лан, 

і на верхів'ях лісу сонце грало. 

Спинився хлопчик. Ось краса! 

Цвітуть хмарками небеса, 

літають зграями качки, 

щебечуть весело пташки. 

Десь чути чайки ніжний плач. 

Тут перепілка, там — деркач. 

А он в зеленому ліску 

кує зозуля: ку-ку-ку!

Тема: поетична розповідь про красу природи на світанку.

Головна думка: замилування красою світанку.

Художні засоби.

Епітети: ранішній туман, сизий лан, щебечуть весело, ніжний плач, зеленому ліску.

Метафора: сонечко вставало, ховався туман, сріблився лан, сонце грало, цвітуть хмарками небеса, чайки плач. 

Звуконаслідування: ку-ку-ку.

Риторичний оклик: Ось краса!

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): маленький, весельцем, сонечко.

Кількість строф: чотири.

Рими: сів – поплив, вставало – грало, туман – лан, краса – небеса, качки – пташки, плач – деркач, ліску – ку-ку-ку.