ДИВНЕ РОЗМАЇТТЯ
Друже милий, ти помітив до краси людську любов? Скільки є на світі квітів — стільки є на світі мов. |
У барвистім розмаїтті1 мови — дивна дивина. Порожніш було б на світі — зникла б навіть хоч одна. |
1. Розмаїття — різноманітність чогось, неоднаковість, несхожість з іншим.
Тема: поетична розповідь про розмаїття мов.
Основна думка: «порожніш було б на світі — зникла б навіть хоч одна».
Мета: уславлення розмаїття мов – засобу спілкування між народами.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «друже милий», «барвистім розмаїтті», «дивна дивина».
Паралелізм: «скільки є у світі квітів — стільки є у світі мов».
Метафора: «у барвистім розмаїтті мови — дивна дивина».
Повтори: «дивна дивина», «є на світі».
Інверсія: «стільки є на світі мов».
Кількість строф: дві.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
дру |
же |
ми |
лий |
ти |
по |
мі |
тив |
до |
кра |
си |
люд |
ську |
лю |
бов |
|
скіль |
ки |
є |
на |
сві |
ті |
кві |
тів |
стіль |
ки |
є |
на |
сві |
ті |
мов |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
Римування: перехресне (АБАБ)
Точні рими: помітив – квітів, любов – мов, розмаїтті – світі, дивина – одна.
Міркування, яку думку передано в останньому реченні вірша
Вважаю, що слова «порожніш було б на світі — зникла б навіть хоч одна» закликають шанувати свою мову. Це важливо тому, бо без мови – нема народу.
Кожна людина опановує рідну мову, є її носієм. Вона не повинна соромитися розмовляти словами, якими промовляли предки. Допоки люди розмовляють своєю мовою вона живе і розвивається. Також не забуваються традиції. Не зникає народність.
Отже, мова – важливий чинник існування народу, її носія.
Значення мови в житті людини та суспільства
Що було б, якби в українській мові не стало звуків?