Аналіз вірша Лідії Повх «У бібліотеці»

^{У БІБЛІОТЕЦІ}

^{— Маріє Петрівно, чи є у вас казка —}

^{казка про царівну й летючий корабель?}

^{— Звичайно! Будь ласка, ось вона, казка —}

^{казка про царівну й летючий корабель!}

^{— Нам дуже потрібний, збірник задач!}

^{Маріє Петрівно, негайно, хоч плач!}

^{— Хлопці, спокійно, які ви гарячі!}

^{Буде вам збірник! Є в нас задачі!}

^{— Маріє Петрівно, нам про Шевченка,}

^{проте, як в дячка він відвідував клас!}

^{На святі шкільному ми ставимо сценку.}

^{Я буду Оксанка, Іванко — Тарас!}

^{— Звичайно, підходьте сюди до полиці,}

^{тут вибрати можна. Ця книжка згодиться!}

^{Хлопчик, як гномик маленький, в кутку:}

^{— Чого тобі, любий? Книжку яку?}

^{— Мені — журнали, енциклопедію...}

^{Де надрукували про велосипеди!}

^{Марія Петрівна пішла по драбину}

^{і зверху знімає журнали сині...}

^{Марія Петрівна й хвилинки не гає,}

^{вона в інтернеті щось довго шукає.}

^{І тільки під вечір, як школа вже вмовкла,}

^{Марія Петрівна сідає, аж мокра,}

^{закутує плечі у шарф зазвичай,}

^{готує і п’є свій улюблений чай.}

Тема: поетичний діалог бібліотекаря з читачами.

Головна думка: «Ця книжка згодиться!»

Мета: заклик стати відвідувачами бібліотеки, вдячність бібліотекарю за терпіння, увагу і доброту.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Художні засоби

Епітети: летючий корабель, журнали сині, улюблений чай.

Фразеологізм: «хвилинки не гає», «хоч плач».

Уособлення: «школа вже вмовкла».

Метафора: «Хлопці,... які ви гарячі!».

Порівняння: «хлопчик, як гномик, маленький».

Риторичні оклики: «Звичайно!», «Є в нас задачі!», «Ця книжка згодиться!».

Повтори (анафора): «казка про царівну й летючий корабель…», «Маріє Петрівно …», «Марія Петрівна …».

Кількість строф: шість.

Рими: казка – казка, корабель – корабель, задач – плач, гарячі – задачі, Шевченка – сценку, клас – Тарас, полиці – згодиться, кутку – яку, енциклопедію – велосипеди, драбину – синю, гає – шукає, вмовкла – мокра, зазвичай – чай.

Події вірша відбуваються у шкільній бібліотеці, бо «тільки під вечір як школа вже вмовкла, Марія Петрівна сідає…». А Марія Петрівна – бібліотекар. Терпіння, увага та доброта допомагають їй швидко знаходити книжки для учнів, які відвідують бібліотеку.

Розповідь про бібліотеку, якою ти користуєшся

Аналіз вірша Лідії Повх «У бібліотеці»

Додавання коментаря