ГНОМ

За кермом сидів гном.

Поруч його жона. 

А позаду гноменята —

по троє біля кожного вікна. 

Гном не більший за мухомора, 

борода сива, горбатий ніс. 

Маленька машина, але не дуже скора, 

мчала дорогою через ліс. 

Я руку підняв мимохіть. 

Гном зупинився: — Чого ти хочеш?

— Будьте ласкаві, підвезіть! 

Він сміється: — Гаразд, небоже, 

мені чародійна сила відома, 

щоб міг ти сісти в машину мою, 

я перетворю тебе на гнома! 

Будеш малесеньким, будеш мати 

маленьку радість і маленьку біду.

— Та ні,— благаю,— не треба, дідусю, 

я не подумав, я пішки піду...

Тема: поетична розповідь про уявну зустріч з маленькими гномами.

Головна думка: не пристосовуватись під «маленьку радість і маленьку біду», велика сила уяви.

Художні засоби.

Епітети: чародійна сила, маленьку радість, маленьку біду.

Постійні епітети: борода сива.

Уособлення : машина мчала, за кермом сидів гном. 

Порівняння (заперечне): гном не більший за мухомора.

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): маленька, малесеньким, маленьку.

Повтори: «маленьку радість і маленьку біду».

Протиставлення (антитеза, або антоніми): «маленьку радість і маленьку біду».

Кількість строф: три.

Рими: жона – вікна, мухомора – скора, ніс – ліс, мимохіть – підвезіть, відома – гнома, біду – піду.