Загрузка...

ДІВЧИНКА І МОРЕ

Дівчинка на кручі кам’яній

дивиться на море, на прибій.

А її довірливий Кудлай

гавкає завзято на курай1

на курай, що котиться з дібров

і стрибає з кручі стрімголов.

 

Мимоволі дівчинка мала

докорять собаці почала:

«Як тобі не соромно, Кудлай,

гавкати на вітер, на курай.

Ми прийшли до моря не гулять —

кораблі із мандрів виглядать!

 

Не сьогодні-завтра крізь туман

вернеться наш тато-капітан,

привезе корали чарівні,

що ростуть в морях на глибині,

і велику мушлю2, у якій

день і ніч наспівує прибій...»

 

Лащиться до дівчинки Кудлай,

лапу подає їй: вибачай...

 

Потім разом дивляться вони,

як махають веслами човни,

як хапає чайка на льоту

із води рибинку золоту.

 

Ген стоїть на якорі судно,

ланцюгами міряючи дно.

За судном, як діти на воді,

граються дельфіни молоді.

І черкає3 парус небокрай,

ніби лист від тата — зустрічай!

 

1. Курай — степова рослина перекотиполе; бур’ян.

2. Мушля — черепашка.

3. Черкати — торкатися чого-небудь під час  руху; поспіхом писати, записувати що-небудь.

 

Тема: поетична розповідь про те, як дівчинка на березі моря чекає на повернення батька-капітана. 

Головна думка: уславлення нелегкої праці моряків, яку супроводжує розлука з рідними.

 

Художні засоби.

Епітети: кручі кам'яній, довірливий Кудлай, гавкає завзято, стрибає стрімголов, корали чарівні. 

Сталий епітет: рибинку золоту. 

Уособлення: курай стрибає … стрімголов, корали ростуть, день і ніч наспівує прибій, махають веслами човни,  граються дельфіни, черкає парус небокрай.

Метафора: «кораблі із мандрів виглядать», «ланцюгами міряючи дно». 

Порівняння: «як діти на воді, граються дельфіни», «черкає парус небокрай, ніби лист від тата — зустрічай».

Повтори (тавтологія): «гавкає завзято на курай – на курай …».

Повтори (єдинопочаток): «як махають веслами човни, як хапає чайка на льоту».

Повтори (епіфора): «А її довірливий Кудлай» – «Як тобі не соромно, Кудлай» –  «Лащиться до дівчинки Кудлай», «гавкає завзято на курай» – «гавкати на вітер, на курай».

Риторичний оклик: «І черкає парус небокрай, ніби лист від тата — зустрічай!».

 

Кількість строф: п’ять.

Рими: кам'яній – прибій, Кудлай – курай, дібров – стрімголов, мала – почала, Кудлай – курай, гулять – виглядать, туман – капітан, чарівні – глибині, якій – прибій, Кудлай – вибачай, вони – човни, льоту – золоту, судно – дно, воді – молоді, небокрай – зустрічай.

   

Загрузка...