Загрузка...

БІЛЯ ТИХОГО ДУНАЮ.

Біля тихого Дунаю,

у саду старої школи,

вітерець перебирає

перше листя на тополі.

 

То цілує він те листя,

то рахує поцілунки:

добереться десь до «двісті» —

і збивається з рахунку.

 

А у мене біля хати

вітерець гортає книжку:

не навчився ще читати,

та вдає, що вміє трішки.

 

Ось він знов гортає жваво

за сторінкою сторінку, —

видно, що йому цікаво

роздивлятися картинки.

 

Вітерець понюхав м’яту,

привітався з молочаєм

та й побіг наздоганяти

білий парус на Дунаї.

 

Тема: поетична розповідь про допомогу теплого вітерця.

Головна думка: замилування гармонією в природі.

 

Художні засоби.

Епітети: старої школи, перше листя, білий парус, гортає жваво, цікаво роздивлятися.

Уособлення: вітерець перебирає перше листя, цілує листя, рахує поцілунки, збивається з рахунку; вітерець гортає книжку, вдає, йому цікаво роздивлятися картинки, понюхав м’яту, привітався з молочаєм, побіг наздоганяти. 

Повтори (єдинопочаток): «То ...».

Повтори (рефрен): «Вітерець перебирає, … вітерець гортає книжку, … вітерець понюхав м’яту».

Повтори (тавтологія): «за сторінкою сторінку …».

 

Кількість строф: п’ять.

Рими: Дунаю – перебирає, школи – тополі, листя – двісті, поцілунки – рахунку, хати – читати, книжку – трішки, жваво – цікаво, сторінку – картинки, м’яту – наздоганяти, молочаєм – Дунаї.  

 

Загрузка...