СІМ ВІТРІВ

Сім вітрів, як сім братів,

на світанку я зустрів.

Перший вітер був у кузні,

взяв на крила звуки дружні:

— Дзень-тук-дзень! Дзень-дзелень! —

розбудив навколо день.

Другий вітер на комбайні,

що косив лани врожайні,

віяв зерна золотисті,

від полови їх очистив.

Третій вітер у пекарні

пахощі зібрав нам гарні,

по селу розносив їх,

апетит збудив у всіх.

Гостював четвертий вранці

в овочевій нашій ланці,

добрі вісті про врожай

лунко ніс із краю в край.

П’ятий вітер з ферми линув,

дзвін бідонів ніс в долину,

ніс у кожен дім, квартиру

запах молока і сиру.

Шостий вітер світанковий

завітав у сад фруктовий,

ароматом яблук, слив

він людей розвеселив.

Сьомий вітер в ораницю¹

сіяв сонячну пшеницю

і всім людям працьовитим

побажав у щасті жити.

^{1. Ораниця – рілля.} 

Тема: поетична розповідь про працьовиту родину вітрів.

Головна думка: уславлення працелюбста та гармонії в природі.

Художні засоби.

Епітети: звуки дружні, лани врожайні, пахощі гарні, добрі вісті, лунко ніс, вітер світанковий, сонячну пшеницю, людям працьовитим.

Постійні епітети: зерна золотисті. 

Уособлення: перший вітер взяв на крила звуки, розбудив день; другий вітер віяв зерна, від полови їх очистив; третій вітер пахощі зібрав, по селу носив, апетит збудив; гостював четвертий, вісті ніс із краю  в край; п’ятий дзвін ніс, запах молока і сиру; шостий ароматом розвеселив, сьомий вітер сіяв пшеницю, побажав.    

Порівняння: «сім вітрів, як сім братів».

Звуконаслідування: «Дзень-тук-дзень! Дзень-дзелень!».

Кількість строф: вісім.

Рими: братів – зустрів, кузні – дружні, дзелень – день, комбайні – врожайні, золотисті – очистив, пекарні – гарні, їх – всіх, вранці – ланці, врожай – край, линув – долину, квартиру – сиру, світанковий – фруктовий, слив – розвеселив, ораницю – пшеницю, працьовитим – жити.