«І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ …»

І досі сниться: під горою

меж вербами та над водою

біленька хаточка. Сидить

неначе й досі сивий дід

коло хатиночки і бавить

хорошеє та кучеряве

своє маленькеє внуча.

І досі сниться, вийшла з хати

веселая, сміючись, мати,

цілує діда і дитя,

аж тричі весело цілує,

прийма на руки, і годує,

і спать несе. А дід сидить...

(1850 рік, Оренбург)

Тема: поетичний сон ліричного героя про вимріяне щасливе життя селянської  родини.

Головна думка: селянська родина заслуговує на щасливе життя. 

Художні засоби.

Епітети: біленька хаточка, сивий дід, веселая мати, хорошеє внуча.

Порівняння: «сидить неначе й досі сивий дід коло хатиночки».

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): біленька, хатиночки, маленькеє.

Повтори (рефрен): «І досі сниться: …».

Повтори (епіфора): «біленька хаточка. Сидить,… і спать несе. А дід сидить…». 

Повтори: «цілує діда і дитя, аж тричі весело цілує».

Кількість строф: дві.

Рими: горою – водою, сидить – бавить, хати – мати, дитя – сидить,  цілує – годує.