Загрузка...

КВІТЕНЬ

День у квітні довше сонцем квітне.

Сніг розтав на вигрітій землі.

Малюки на ручаї блакитні

паперові носять кораблі.

 

Хоч немає ні дощів, ні зливи,

квітень-місяць — справжній водолій.

Він вихлюпує річок розливи,

підмива пісок береговий.

 

Підпливають верби кучеряві,

і синіють луки заливні.

Та на змоклій лісовій галяві

засиніли проліски дрібні.

 

І безлиста розцвіла ліщина,

загляда сережками в потік.

Заквітчатись поспіша вільшина...

Ліс — неначе весняний квітник.

 

Тема: поетична розповідь про квітневі зміни в природі.

Головна думка: замилування квітневою порою. 

 

Художні засоби.

Епітети: ручаї блакитні, луки заливні, проліски дрібні, безлиста ліщина. 

Постійні епітети: верби кучеряві.

Уособлення: день сонцем квітне, квітень вихлюпує річок розливи, підмива пісок, підпливають верби, ліщина загляда сережками.

Метафора: синіють луки заливні, засиніли проліски, заквітчатись поспіша вільшина, квітень-місяць – справжній водолій

Порівняння: ліс – неначе весняний квітник.

 

Кількість строф: чотири.

Рими: квітне – блакитні, землі – кораблі, зливи – розливи, водолій – береговий, кучерявій – галяві, заливні – дрібні, ліщина – вільшина, потік – квітник.

 

Загрузка...