ДИВОСВІТ

Дивосвіт, дивосвіт...

Хто придумав оцей світ?

Землю красну отаку

у зеленому вінку?

Всі ці квіти, і ліси,

і пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля —

це ж усе моя земля!

Тема: ліричні  роздуми про наш чудовий світ, який звемо дивосвіт

Головна думка: «ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля»

Мета: замилування красою рідної землі

Художні засоби

Епітети: землю красну, зеленому вінку.

Метафора: «дивосвіт», «землю у вінку».

Риторичний оклик: «Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля!»

Риторичне запитання: «Хто придумав оцей світ?», «Землю красну отаку у зеленому вінку?», «Всі ці квіти, і ліси, і пташині голоси?»

Повтори: «Дивосвіт, дивосвіт…»

Перелічення: «ліс, і річка, і поля»

Кількість строф: чотири

Вид строфи: двовірш

Римування: суміжне (АА)

Рими: дивосвіт – світ, отаку – вінку, ліси – голоси, поля – земля.

Як розуміти речення «Землю красну отаку у зеленому вінку».

Ліс, річка, поля, квіти, пташки – це все дивосвіт, або наша планета земля. Вона красна, тобто гарна. На планеті панує життя, бо вона у зеленому вінку з різних рослин, які дають кисень. Гарна природа – це «вінок» землі.