ДИВОСВІТ, ДИВОСВІТ…

Дивосвіт, дивосвіт...

Хто придумав оцей світ?

Землю красну отаку

у зеленому вінку?

Всі ці квіти, і ліси,

і пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля —

це ж усе моя земля!

Тема: поетична розповідь про наш чудовий світ.  

Головна думка: «Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля!».

Художні засоби.

Епітети: землю красну, зеленому вінку.

Риторичний оклик: «Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля!».

Риторичне запитання: «Землю красну отаку у зеленому вінку?», «Всі ці квіти, і ліси, і пташині голоси?».

Повтори (анафора): «Дивосвіт, дивосвіт».

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: двовірш.

Рими: дивосвіт – світ, отаку – вінку, ліси – голоси, поля – земля.