ДИВОСВІТ, ДИВОСВІТ…
Дивосвіт, дивосвіт...
Хто придумав оцей світ?
Землю красну отаку
у зеленому вінку?
Всі ці квіти, і ліси,
і пташині голоси?
Ліс, і річка, і поля —
це ж усе моя земля!
Тема: поетична розповідь про наш чудовий світ.
Головна думка: «Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля!».
Художні засоби.
Епітети: землю красну, зеленому вінку.
Риторичний оклик: «Ліс, і річка, і поля — це ж усе моя земля!».
Риторичне запитання: «Землю красну отаку у зеленому вінку?», «Всі ці квіти, і ліси, і пташині голоси?».
Повтори (анафора): «Дивосвіт, дивосвіт».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: двовірш.
Рими: дивосвіт – світ, отаку – вінку, ліси – голоси, поля – земля.