З прадавніх часів до 15 століття наші предки вважали початком року березень. Зустріч з весною супроводжувалися весняними обрядами: веснянками та гаївками. Забави супроводжувалися веснянками – піснями, що закликали і прославляли весну. Особливості цих народних пісень: наявність звертання-кликання, діалогічна форма, бадьорий настрій, серед художніх засобів поширені уособлення, паралелізм, контраст. Дівчата водили хороводи. Прикладом найдавнішого хороводу є  «Кривий танець».

     На передньому плані ілюстрації гарно одягнуті дівчата взялися за руки та водять хоровод. Юнаки залюбки спостерігають за танцюючими. Інші молоді люди ведуть задушевні розмови. На обличчях усмішки. Забаву супроводжує радісна музика.

     На задньому плані розкинулось затишне село. Тягнеться до неба білосніжний храм. Пишним цвітом та зеленю буяють дерева.  

    Багато білого кольору символізує чистоту дійства. Святкове національне вбрання підкреслює колорит народного обряду.