На ілюстрації до оповідання Миколи Сингаївського «Осіння гра» можна побачити його персонаж у лісі, а «де лісова гілка — там і білка».

  «Миле звірятко» біля дупла зеленої ялини. Уже встигла «на зиму грибів насушити, запастися горіхами, жолудями, шишками». Ще не «скидає руду шерсть», значить «не чути заморозків».  Після турботливих днів про зимівлю «білка розважається». Сковзнув «промінь по дереву — білка за ним, … грається з променем». «І не стомиться білка-стрибунка...» бігати в перегони зі сонцем. 

   «Доки не чути заморозків, білка розважається» осінньою грою. Яскраві кольори передають задоволення та радість лісової трудівниці. Глядача зачарує ця гармонія у природі.  

План до оповідання Миколи Сингаївського «Осіння гра».