БІЛА ХМАРКА, БІЛА …

Біла хмарка, біла,

як зимою сніг,

бігла небом, бігла,

впала на поріг.

Стало хмарці жарко,

на траву лягла.

А воно не хмарка —

гречка зацвіла!

Тема: поетична розповідь про красу природи під час цвітіння трав.

Головна думка: умій у звичайному побачити незвичайне.

Художні засоби.

Епітети: біла хмарка.

Уособлення: хмарка бігла, стало хмарці жарко, на траву лягла.

Порівняння: біла, як зимою сніг.

Алітерація: бігла небом бігла.

Повтори: «біла хмарка, біла», «бігла небом, бігла».

Риторичний оклик: «А воно не хмарка — гречка зацвіла!».

Кількість строф: дві.

Рими: біла – бігла, сніг – поріг, жарко – хмарка, лягла – зацвіла.