ЧОЛОВІЧКИ
|
Поглянь, які із жолудів виходять чоловічки — в них круглі шапочки руді і загорілі щічки...
На підвіконня влізуть вмить, де хвора дівчинка лежить, зігнуть пружинки-ніжки і пострибають в ліжко. |
Дівча їх всіх порозставля і запита: Ви звідкіля? — А нас дістав на дубі хлопчисько білочубий.
Нам ручки-ніжки поробив і на віконце підсадив. Такий химерний1 чоловік — нас залишив, а сам утік! 1. Химерний — тут: дивний, незвичайний. |
Тема: поетична розповідь про те, як чоловічки, зроблені білочубим хлопчиськом, веселили та забавляли хвору дівчинку.
Головна думка: «Дівча їх всіх порозставля і запита: Ви звідкіля?»
Мета: не будьте байдужими до чужої біди.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «шапочки руді», «хлопчисько білозубий», «химерний чоловік».
Уособлення: «чоловічки із жолудів зігнуть пружинки-ніжки, в них загорілі щічки, на підвіконня влізуть, пострибають в ліжко».
Риторичний оклик: «Такий химерний чоловік — нас залишив, а сам утік!».
Риторичне запитання: «Ви звідкіля?».
Інверсія: «А нас дістав на дубі хлопчисько білочубий».
Пестливі слова: «чоловічки», «щічки», «пружинки», «віконце».
Згрубілий суфікс: «хлопчисько».
Протиставлення: «нас залишив, а сам утік».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
|
по |
глянь |
я |
кі |
із |
жо |
лу |
дів |
|
ви |
хо |
дять |
чо |
ло |
ві |
чки |
|
|
в них |
кру |
глі |
ша |
по |
чки |
ру |
ді |
|
і |
за |
го |
рі |
лі |
щі |
чки |
|
/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U_/
/U_/U_/U_/U
Римування: перехресне (АБАБ)
Рими: жолудів – руді, чоловічки – щічки, вмить – лежить, ніжки – ліжко, порозставля – звідкіля, дубі – білозубий, поробив – підсадив, чоловік – утік.
Власне продовження діалогу з чоловічками.
– Смішні ви, чоловічки!
Ваші гарячі щічки
Мене розвеселили,
Теплом своїм зігріли.
– З міцного дуба падали.
«Пропали вже» - ми думали.
А зараз нам спокійно,
Ми в рученьках надійних.
Що зображено на ілюстрації до вірша Тамари Коломієць «Чоловічки»