Загрузка...

ЧОЛОВІЧКИ

Поглянь, які із жолудів 

виходять чоловічки —

в них круглі шапочки руді 

і загорілі щічки...

 

На підвіконня влізуть вмить, 

де хвора дівчинка лежить,

зігнуть пружинки-ніжки

і пострибають в ліжко.

 

Дівча їх всіх порозставля

і запита: Ви звідкіля?

— А нас дістав на дубі

хлопчисько білочубий.

 

Нам ручки-ніжки поробив

і на віконце підсадив.

Такий химерний1 чоловік —

нас залишив, а сам утік!  (Тамара Коломієць)

 

1. Химерний — тут: дивний, незвичайний. 

 

Тема: поетична розповідь про те, як чоловічки, зроблені білочубим хлопчиськом, веселили та забавляли хвору дівчинку.

Головна думка: не будьте байдужими до чужої біди.

 

 

Художні засоби.

Епітети: шапочки руді, хлопчисько білочубий, химерний чоловік.

Уособлення: чоловічки із жолудів зігнуть пружинки-ніжки, в них загорілі щічки, на підвіконня влізуть, пострибають в ліжко.

Риторичний оклик: «Такий химерний чоловік — нас залишив, а сам утік!».

Інверсія: «А нас дістав на дубі хлопчисько білочубий».

 

Кількість строф: чотири.

Рими: жолудів – руді, чоловічки – щічки, вмить – лежить, ніжки – ліжко, порозставля – звідкіля, дубі – білозубий, поробив – підсадив, чоловік – утік.

 

Власне продовження діалогу з чоловічками.

– Смішні ви, чоловічки!

 Ваші гарячі щічки 

 Мене розвеселили, 

Теплом своїм зігріли.

 

– З міцного дуба падали.

«Пропали вже» - ми думали.

А зараз нам спокійно, 

Ми в рученьках надійних.

 

Загрузка...