Загрузка...

ЧОГО Я ДРУГУ НЕ СКАЗАВ?

Чого я другу не сказав

про золоті піски?

Ми подалися б з ним на став

шукать собі казки.

 

І, мабуть, друг ніде не чув,

що є на світі кит,

який уже в бувальцях був1

й навчився говорить.

 

Чого я другу не сказав

про вітер в димарі?

То він би теж ране-енько встав,

ще може, й до зорі...

 

Та знаю я, що друг і сам

мандрує залюбки.

Нехай колись розкаже вам

написані казки.

1. У бувальцях був — тут: досвідчений, розумний.

 

Тема: поетична розповідь про двох друзів фантазерів.

Головна думка: вірте у казку і вчиться творити добро і красу!

 

Художні засоби.

Сталі епітети: золоті піски.

Уособлення: кит уже в бувальцях був й навчився говорить.

Метафора: «Ми подалися б з ним на став шукать собі казки».

Повтор (рефрен): «Чого я другу не сказав про …».

Зменшувальні суфікси (пестливі слова): раненько.

Риторичне запитання: «Чого я другу не сказав про золоті піски?», «Чого я другу не сказав про вітер в димарі?».

Риторичне ствердження: «Та знаю я, що друг і сам мандрує залюбки».

 

Кількість строф: чотири.

Рими: сказав – став, піски – казки, чув – був, кит – говорить, сказав – встав, димарі – зорі, сам – вам, залюбки – казки.

 

Загрузка...