Загрузка...

   Якось одного погожого дня новим потоком помчала Вода довгим Водогоном.  Зустрів він Воду та й розговорився, бо уже довгі роки мовчки переганяв інший потік води до міста. З часом дуже загордився Водогін, бо тільки щось станеться з ним, вправні майстри тут же біжать його майструвати. Мовляв, хоча всі промовляють, що нема Води, а думають тільки про нього. З чого зробив поспішний висновок, що довгий Водогін важливіший за коротку Воду.

   Вода, хоч було слово коротке, але дуже мудре. Відповіло, що про довгий  Водогін тільки думають, а Воду згадують у мові так часто, що перелічити годі. Такі постійні влучні вислови з нею фразеологізмами назвали. 

   Наприклад, не хоче хтось працювати, вже можна почути «ані за холодну воду не брався», безрезультатно працює – це вже «носить воду решетом», а гає марно час, значить «товче воду в ступі». «Чимало води спливло» говорять, коли багато часу минуло від якоїсь події, а якщо щось пропало чи безповоротно відійшло у минуле, значить «кануло в воду», зазвичай, майбутнє «вилами по воді писано», коли невідомо, як далі буде. Хтось спочатку внесе розлад чи неспокій, тобто «скаламутить воду», згодом  починається суперечка, то  вже «буря у склянці води» закрутилася, а не можна спинити кого-небудь у такій сварці чи бійці, то «хоч водою розливай». Дуже ж  лагідна та сумирна людина «і води не замутить», а дуже скромна та покірна завжди «тихіша води, нижча трави». «Не вари воду» чуємо, коли хтось починає вередувати, примхи свої показуючи, а багато говорить замість роботи, значить мастак «лити воду». За друга ми готові на все, без вагання «стрибнемо в вогонь і воду», також  справжніх друзів «водою не розлити», такі вони нерозлучні. Недруги залюбки «втоплять в ложці води», завдаючи великих прикростей через дурницю. Хто-небудь раптово зник або щось безслідно пропало, то вже чуємо, «як водою змило» або «як камінь у воду». Ще за давнини, коли втопився дівочий купальський вінок у воді, то так і казали, що «взяла вода», а з ним дівочі побажання  «пішли за водою», бо марно пропали. У всім знайомих казках злу не дадуть «вийти сухим з води», адже винний не уникне покарання, а нечесність буде завжди викрита, тобто «виведена на чисту воду». Хтось всіляко хитрує для своєї вигоди, приховуючи свої дії, значить «ловить рибу в каламутній воді». Зустрінеться такий дуже хитрий та спритний чоловік, його і «в ложці води не спіймаєш», а не залишить слідів негідного вчинку, то маємо «і кінці в воду». Не обійдеться подія без кого-небудь важливого,  уже чуємо, що без нього «вода не освятиться», а щось справжнє, то вже «чиста вода», чогось зовсім нема, значить «як у решеті вода». Побажанням «з роси та з води» бажають удачі, щастя та благополуччя, про гарну та вродливу людину кажуть «хоч з лиця воду пити», а близнюки, зазвичай, схожі «як дві краплі води». Повертаємося в рідний край «на тихі води, на ясні зорі», а виразом «сьома вода на киселі» дуже далеку родину жартома називаємо. Приголомшили чи налякали співрозмовника сказаним, то вже й «налили холодну воду за комір», а сам він розгублений та приголомшений, «мов холодною водою облитий». Не хочемо говорити, вперто мовчимо, тут же чуємо «набрав води в рот», а впевнена та обізнана людина завжди «як риба у воді», невдоволена чи сумна «як у воді намочена». Зробив щось необачно, попередньо не обміркувавши, значить «ліз у воду, не знаючи броду», а передбачив – «як у воду дивився». Хтось «пройшов крізь вогонь і воду», коли зазнав всіляких випробувань чи виявився дуже мужнім і витривалим. Бідолаха бідує та терпить нестатки, «перебиваючись з хліба на воду», бо важке життя «посадило на хліб і воду». Настане безвихідь чи відчай, то «хоч з мосту в воду». Зовсім не реагує хто-небудь на щось, значить з нього «як з гуски вода».

   На самий кінець Вода дотепно додала: «Крім усього, я важлива навіть тим, що з родиною своєю веселю дітей, бо без моїх близьких родичів не було би перших водних розваг для немовлят та водяника в казці для малят». 

   Коротка Вода дуже цікаво говорячи, почувалась «як риба у воді», а довгий Водогін «набрав води в рот», бо був, «мов холодною водою облитий». Після такої змістовної розмови Водогін сам зрозумів, що всі слова незалежно від їхньої довжини важливі. З того часу заприятелював довгий Водогін з короткою Водою, згодом стали такими друзями, що «водою не розлити». 

                                                                                   (Рита Дар)

 

Загрузка...