План.

1. Найкращий стрілець.

2. Дозвіл волхвів.

3. Велика честь.

4. Голод.

5. Полювання в Перуновій пущі.

6. Непослух жінки.

7. Дружина підкрадається позаду.

8. Страшний звір.

9. Лють кабана.

10. Жіночий зойк.

11. Гнів Перуна.

12. Перетворення на ластівок.

 

ГНІВ ПЕРУНА

   В одному городищі на березі річки Тетерів жив молодий, але вдалий Мисливець — правнук Слави1 й Гука2, нащадок могутніх гукрів3, найкращий стрілець із лука в усій окрузі.

   Під час довгої лютої зими, коли звірі ховалися в лісових хащах, а людей діймав голод, Мисливець ішов на полювання і приносив до свого селища забитого лося чи дикого кабана.

   За таке вміння й сміливі вчинки мудрі старійшини-волхви4 дозволяли Мисливцеві полювати в Перуновій пущі.

   О, се була велика честь для стрільця. Адже в лісі, що належав Перуну — грізному богові блискавки і грому, не дозволялося полювати будь-кому. А жінкам заборонялося навіть ступати в цю пущу. Се тому, що похмурий Громовержець жив одинаком, вперто не одружувався після свого невдалого сватання.

    Мисливець не зловживав почесним правом полювати в Перуновій пущі. Славний лицар гострої стріли заходив у володіння Громовержця лише тоді, коли голод насувався на рідне городище.

    Так сталося і тієї весни. Затягнулася зима, в людей закінчилися їстівні запаси, і треба було чимось підтримати їх.

— Піду в Перунову пущу і вполюю найбільшого вепра, — сказав Мисливець своїй дружині.

— І я з тобою! — вигукнула вона.

— Стривай, — сказав їй Мисливець. — Ти забула, що в Перунів ліс жінкам заходити заборонено. Наш Громовержець не любить жінок. І ти знаєш чому.

    Щиро засмутилася дружина. Адже була вірним другом Мисливцеві. Дужа, смілива, спритна — вона завжди ходила з ним на полювання. Бо так само вправно стріляла з лука і вміло володіла мисливським мечем.

     Жінка була обачнішою, ніж він, і не раз рятувала Мисливця, коли він, людина одчайдушної5 хоробрості, потрапляв у небезпеку. Ось і зараз дружина сполошилася, коли почула, що її чоловік хоче вполювати найбільшого вепра. Тож стала готуватися й собі на полювання. Але Мисливець не взяв її із собою: не можна було порушувати закону, гнівити самого Перуна. Однак дружина дуже переживала за чоловіка, аби він не загинув у двобої з лютим звіром, і вирішила, потай піти за ним.

     Іде Мисливець лісами, а озброєна жінка позаду скрадається, перебігає нечутно від одного дерева до другого. Так вони зайшли в глибінь Перунової пущі. Тут почулося грізне рикотіння, від якого аж листя з дерев посипалося. То сунув великий ікластий вепр.

    Аж ось страшний звір вийшов на галявину. Великий, як гора. Розлютувався звір, уздрівши людину. Наставляючи великі гострі ікла, оскаженіло кинувся на Мисливця.

     А стрілець стояв незворушно, затиснувши в обох руках короткого мисливського меча.

     Шалено мчить кабан, аж земля двигтить під ним. Насторожі Мисливець. Усе ближче й ближче вепр. Ось уже лишилося три кроки, два. В останню мить Мисливець спритно відскочив убік, а вепр з розгону всадив ікла в стовбур дуба. І хоробрий Мисливець миттєвим і дужим ударом меча відсік звірові голову.

     Та в цю мить почувся відчайдушний жіночий зойк. То дружині здалося, що вепр простромив іклами Мисливця. Вона вискочила з-за дуба, кинулася до чоловіка і припала до його грудей. Він був живий, лише кров від вепра бризнула йому на груди.

— Що ти наробила?! — у страхові закричав Мисливець.

    Та було вже пізно. Бо Перун усе бачив з небес і вельми розгнівався. Хотів він убити обох, та передумав: шанував таки спритного Мисливця. Тож прогримів:

— Гаразд. Коли вже так ви любите одне одного, то бути вам довіку в парі!

    Змахнув Перун чарівною стрілою, і вмить перетворилися Мисливець і його прекрасна дружина на гострокрилих, стрілохвостих птахів, що злетіли в небо, несучи на біленьких груденятах краплини крові від убитого вепра.

     Так з'явилися на світі ластівки.

     Відтоді вони ліплять свої гнізда на людських оселях і щось завжди щебечуть людям, ніби хочуть сказати: «Ми ж ваші родичі… Не забувайте цього! Ми колись теж людьми були…»

1. Слава — тут: перша жінка у світі, праматір людей.

2. Гук — тут: перший чоловік у світі, прабатько людей.

3. Гукри — нащадки Гука.

4. Волхви — давньоукраїнські жерці, носії стародавньої української культури.

5. Одчайдушний — безоглядний.

 

Аналіз міфу «Гнів Перуна»