План.

1. Найкращий стрілець.

2. Дозвіл волхвів.

3. Велика честь.

4. Голод.

5. Полювання в Перуновій пущі.

6. Непослух жінки.

7. Дружина підкрадається позаду.

8. Страшний звір.

9. Лють кабана.

10. Жіночий зойк.

11. Гнів Перуна.

12. Перетворення на ластівок.

_{ГНІВ ПЕРУНА}

   _{В одному городищі на березі річки Тетерів жив молодий, але вдалий Мисливець — правнук Слави¹ й Гука², нащадок могутніх гукрів³, найкращий стрілець із лука в усій окрузі.}

   _{Під час довгої лютої зими, коли звірі ховалися в лісових хащах, а людей діймав голод, Мисливець ішов на полювання і приносив до свого селища забитого лося чи дикого кабана.}

   _{За таке вміння й сміливі вчинки мудрі старійшини-волхви⁴ дозволяли Мисливцеві полювати в Перуновій пущі.}

   _{О, се була велика честь для стрільця. Адже в лісі, що належав Перуну — грізному богові блискавки і грому, не дозволялося полювати будь-кому. А жінкам заборонялося навіть ступати в цю пущу. Се тому, що похмурий Громовержець жив одинаком, вперто не одружувався після свого невдалого сватання.}

    _{Мисливець не зловживав почесним правом полювати в Перуновій пущі. Славний лицар гострої стріли заходив у володіння Громовержця лише тоді, коли голод насувався на рідне городище.}

    _{Так сталося і тієї весни. Затягнулася зима, в людей закінчилися їстівні запаси, і треба було чимось підтримати їх.}

_{— Піду в Перунову пущу і вполюю найбільшого вепра, — сказав Мисливець своїй дружині.}

_{— І я з тобою! — вигукнула вона.}

_{— Стривай, — сказав їй Мисливець. — Ти забула, що в Перунів ліс жінкам заходити заборонено. Наш Громовержець не любить жінок. І ти знаєш чому.}

    _{Щиро засмутилася дружина. Адже була вірним другом Мисливцеві. Дужа, смілива, спритна — вона завжди ходила з ним на полювання. Бо так само вправно стріляла з лука і вміло володіла мисливським мечем.}

     _{Жінка була обачнішою, ніж він, і не раз рятувала Мисливця, коли він, людина одчайдушної⁵ хоробрості, потрапляв у небезпеку. Ось і зараз дружина сполошилася, коли почула, що її чоловік хоче вполювати найбільшого вепра. Тож стала готуватися й собі на полювання. Але Мисливець не взяв її із собою: не можна було порушувати закону, гнівити самого Перуна. Однак дружина дуже переживала за чоловіка, аби він не загинув у двобої з лютим звіром, і вирішила, потай піти за ним.}

     _{Іде Мисливець лісами, а озброєна жінка позаду скрадається, перебігає нечутно від одного дерева до другого. Так вони зайшли в глибінь Перунової пущі. Тут почулося грізне рикотіння, від якого аж листя з дерев посипалося. То сунув великий ікластий вепр.}

    _{Аж ось страшний звір вийшов на галявину. Великий, як гора. Розлютувався звір, уздрівши людину. Наставляючи великі гострі ікла, оскаженіло кинувся на Мисливця.}

     _{А стрілець стояв незворушно, затиснувши в обох руках короткого мисливського меча.}

     _{Шалено мчить кабан, аж земля двигтить під ним. Насторожі Мисливець. Усе ближче й ближче вепр. Ось уже лишилося три кроки, два. В останню мить Мисливець спритно відскочив убік, а вепр з розгону всадив ікла в стовбур дуба. І хоробрий Мисливець миттєвим і дужим ударом меча відсік звірові голову.}

     _{Та в цю мить почувся відчайдушний жіночий зойк. То дружині здалося, що вепр простромив іклами Мисливця. Вона вискочила з-за дуба, кинулася до чоловіка і припала до його грудей. Він був живий, лише кров від вепра бризнула йому на груди.}

_{— Що ти наробила?! — у страхові закричав Мисливець.}

    _{Та було вже пізно. Бо Перун усе бачив з небес і вельми розгнівався. Хотів він убити обох, та передумав: шанував таки спритного Мисливця. Тож прогримів:}

_{— Гаразд. Коли вже так ви любите одне одного, то бути вам довіку в парі!}

    _{Змахнув Перун чарівною стрілою, і вмить перетворилися Мисливець і його прекрасна дружина на гострокрилих, стрілохвостих птахів, що злетіли в небо, несучи на біленьких груденятах краплини крові від убитого вепра.}

     _{Так з'явилися на світі ластівки.}

     _{Відтоді вони ліплять свої гнізда на людських оселях і щось завжди щебечуть людям, ніби хочуть сказати: «Ми ж ваші родичі… Не забувайте цього! Ми колись теж людьми були…»}

_{^{1. Слава — тут: перша жінка у світі, праматір людей.}}

_{^{2. Гук — тут: перший чоловік у світі, прабатько людей.}}

_{^{3. Гукри — нащадки Гука.}}

_{^{4. Волхви — давньоукраїнські жерці, носії стародавньої української культури.}}

_{^{5. Одчайдушний — безоглядний.}}

Аналіз міфу «Гнів Перуна»