Тема: розповідь про митця Дедала та його сина Ікара.
Головна думка: «Почуття лету, дивовижне, незнане, сповнило його душу неймовірною радістю».
Мета: уславлення Ікара – завзятого хлопця, який перший відчув радість вільного лету і віддав за це власне життя.
Ікар — це символ втілення одвічної мрії людства про крила.
Дедал – символ винахідливості людини.
Власні назви в тексті: Афіни (столиця Греції), Греція (назва країни), Дедал (ім’я митця), Афіна Паллада (ім’я богині), Талос (ім’я небіжа та учня митця), Акрополь (укріплена частина давньогрецького міста, розташована на височині), Крит (назва острова), Мінос (ім’я царя), Ікар (ім’я сина митця), Ікарія (назва острова), Ікарійське (назва моря).
Будова тексту
Зачин: «Колись, за сивої давнини, в Афінах жив великий митець…»
Основна частина: «Учнем Дедала став його небіж Талос…»
Кінцівка: «То був чималий острів…»
|
План 1. Дедал — великий митець в Афінах. 2. Небіж Талос – талановитий учень Дедала. 3. Загибель учня та звинувачення митця. 4. Вигнанець прибув на острів Кріт. 5. Цар Мінос зрадів Дедалові. 6. Народження сина Ікара. 7. Туга за батьківщиною та смерть дружини. 8. Треба навчатися літати! 9. Дедал виготовляє крила. 10. Батькова настанова для сина. 11. Дедал та Ікар у повітрі. 12. Дивовижне почуття лету та загибель. 13. Нещасний батько все зрозумів. 14. Людська пам’ять – острів Ікарія та Ікарійське море. 15. Політ ціною власного життя. |
План 1. Великий митець Дедал. 2. Талановитий учень. 3.Смерть Талоса. 4. Вигнання митця. 5. Крітський цар Мінос. 6. Народження сина Ікара. 7. Туга за батьківщиною та смерть дружини. 8. Треба літати. 9. Великі крила. 10. Застереження батька. 11. Дедал та Ікар у повітрі. 12. Відчайдушний крик. 13. Нещасний батько. 14. Острів Ікарія. 15. Життя за радість польоту. |
Цитатна характеристика митця Дедала
|
Митець, різьбяр і будівничий Дедал, нащадок царського роду, житель Афін |
«Колись, за сивої давнини, в Афінах (столиці стародавньої та сучасної Греції) жив великий митець, різьбяр і будівничий Дедал, нащадок царського роду» |
|
Знавець різних ремесел |
«Кажуть, що сама Афіна Паллада, премудра богиня, навчила його різних ремесел» |
|
Навчав учня |
«Учнем Дедала став його небіж Талос, ще підліток, але такий тямущий і здібний, що сам Дедал чудувався, як швидко хлопець од нього все переймає» |
|
Несправедливо обвинувачений містянами |
«Талос, гуляючи з Дедалом по Акрополю, спіткнувся і впав із висоти. У його смерті афіняни звинуватили Дедала, мовляв, той із заздрощів надумав позбутися свого учня і сам зіштовхнув його вниз» |
|
Змушений покинути батьківщину |
«І афінський люд засудив митця до вигнання» |
|
Знаходить пристанище на острові Кріт |
«Кинув Дедал напризволяще свою майстерню і недовершену роботу, сів на корабель, довго плив і нарешті дістався до острова Крит» |
|
Мав дружину і сина |
«Він одружив Дедала з гарною критянкою, і та народила афінянинові сина Ікара» |
|
Тужив за далекою батьківщиною |
«Минали роки, а Дедал ніяк не міг забути далекої батьківщини» |
|
Почувався рабом |
«Та митець тяжко сумував за батьківщиною і почувався на Криті рабом» |
|
Після втрати дружини, вирішив повернутися на рідну землю |
«Дружина його померла, і тоді він надумав будь-що дістатись із сином до Афін» |
|
Відчуває безвихідне становище |
«Митець знав, що Мінос ніколи його не відпустить і що ніхто, боячись царського гніву, не допоможе йому втекти, а варта впіймає і приведе назад до палацу» |
|
Винахідливий, довго думав і знайшов спосіб повернення додому |
Раптом йому сяйнула смілива думка: «Нехай Мінос закрив мені путь через море, нехай він усім володіє — і водою, і землею, але небо — не його володіння, небо вільне! Треба навчитися літати у птахів!» |
|
Наполегливий у досягненні мети, працелюбний |
«Тепер увесь вільний час Дедал робив із пташиного пір'я великі крила. Насамперед він ладнав одну до одної малесенькі пір'їни, а тоді брав довші й довші. Потім міцно стягував їх мотузком, клеїв воском і вигинав, щоб були як у справжнього птаха» |
|
Випробовує винахід |
«Митець прикріпив свої до спини й до рук, змахнув ними і легко знявся в повітря» |
|
Хвилюється за сина, повчає, вчить літати |
«Не можна підійматися дуже високо, синку, бо сонце там палюче, воно розтопить віск — і пір'я розсиплеться. А низько над морем теж не лети, щоб хвилі не намочили тобі крил. Треба триматися середини, запам'ятай це, Ікаре, тільки середини. Будь слухняним, не шукай власної дороги, а лети просто за мною». «Потім Дедал прив'язав крила синові й довго вчив його літати» |
|
У розпачі від загибелі сина |
«Розпачливо кружляв він у повітрі, гукаючи сина, а тоді примітив на хвилях розкидане пір'я» |
|
Нещасний батько поховав сина |
«Нещасний батько все зрозумів і мало не збожеволів із горя, та мусив летіти далі, до найближчого берега». «Убитий горем Дедал поховав тут сина» |
Цитатна характеристика юнака Ікара
|
Син митця Дедала |
«Критянка народила афінянинові сина Ікара» |
|
Навчився літати |
«Потім Дедал прив'язав крила синові й довго вчив його літати» |
|
Слухняний |
«Ікар спершу слухняно летів за батьком» |
|
Захопився польотом |
«Почуття лету, дивовижне, незнане, сповнило його душу неймовірною радістю.» |
|
У захваті від польоту забув про батькову пересторогу |
«У захваті Ікар забув за батькову засторогу і полинув вище, ще вище, аж до золотого сонця» |
|
Загибель юнака |
«Пекуче сонячне проміння розтопило віск, пір'я посипалося додолу, і марно тепер юнак махав уже безкрилими руками… і зник серед зелених морських хвиль» |
|
Люди зберегли пам'ять про Ікара |
«Убитий горем Дедал поховав тут сина, і відтоді той острів зветься Ікарія, а море довкола люди і досі звуть Ікарійським» |
|
Став крилатим символом |
«Втіленням одвічної мрії людства про крила став завзятий хлопець Ікар, який перший відчув радість вільного лету і віддав за це власне життя» |
Цитатна характеристика царя Міноса
|
Розумний і владний правитель острова Кріт |
«Царював там Мінос, чоловік розумний і владний» |
|
Знає про славу Дедала, радий його прибуттю |
«Він щиро зрадів Дедалові, бо слава митця давно вже досягла критських берегів» |
|
Щедрий та ласкавий спочатку |
«Цар Мінос одразу запросив до себе Дедала, загадав йому багато роботи, був щедрий і спершу навіть ласкавий» |
|
Влаштував життя вигнанцю на острові |
«Він одружив Дедала з гарною критя'нкою, і та народила афіня'нинові сина Ікара» |
|
Не хоче відпустити митця, хитрий |
«Мінос ніколи його не відпустить і що ніхто, боячись царського гніву, не допоможе йому втекти, а варта впіймає і приведе назад до палацу» |
Обговорили, хто з героїв міфу подобається більше
З героїв міфу мені подобається майстер Дедал.
Він був знаною і шанованою людиною, нащадком царського роду. Дедал багато працював, володів багатьма ремеслами. Коли афінський народ несправедливо засудив його до вигнання, мусив залишити рідну землю. Далеко на чужині майстер тужив за Батьківщиною. Спостерігаючи за чайками, розумний Дедал зробив для себе чудове відкриття. Мудрість, далекоглядність, працьовитість, старанність допомагали у досягненні поставленої мети.
Наполегливий та розважний Дедалі зумів вирватися на волю, почати нове життя.
***
Серед героїв міфу мені подобається Ікар.
Хлопчик з першого разу легко знявся в повітря. Він не відчув ні краплі страху, не побоявся висоти. Потім ще довго вчився літати. Утікаючи з полону, Ікар дуже захопився польотом, що забув батьківську засторогу. Його охопила неймовірна радість від дивовижного і досі не знаного почуття лету. Він не зумів летіти посередині, бо вирішив знайти власну дорогу.
Мені дуже жаль, що непослух коштував йому життя, приніс горе його батькові. Проте цікаво було дізнатися, що саме неслухняний хлопець Ікар став втіленням одвічної мрії людства про крила, бо віддав за радість вільного лету власне життя.