На малюнку я бачу хлопця біля невеликої калюжі. Він у плащі. Перейшов дощ, та й залив усе навколо водою. Вітер ще не вщух, але вже поніс краплі дальше. Навіть кріт виліз зі своєї нори, щоб посушитись. 

    Хлопчик, напевно, уперше бачить так близько цю тваринку. Добре, що кріт дивиться у другу сторону з берега на воду, закаламучену сильним дощем. Хлопець зможе краще роздивитися звірятка. Тому він присів і тихенько спостерігає за діями крота. Треба бути дуже обережним, щоб не сполохати цікаву тваринку.

   Кріт – мешканець ґрунтового середовища. Він риє підземні ходи, зайву землю виштовхує на поверхню ґрунту, утворюючи кротовини.

   Тварина має пристосування до такого способу життя: риючі передні кінцівки форми лопаток з міцними кігтями, вивернуті назовні долоні для відкидання землі, овальна форма тіла та коротке хутро полегшують рух вперед і назад.

   Конусоподібна голова крота плавно переходить в тулуб. Воно вкрите коротким м'яким хутром. Орієнтується тварина за допомогою нюху та слуху, причому не любить гучних звуків. Має слабкий зір, бо маленькі очі прикриті шерстю і шкірою. Основна їжа цього хижака – жуки, мухи, павуки, личинки, слимаки, різноманітні черв'яки, зрідка миші та жаби.

      Кріт приносить користь ґрунту, бо розпушує його, чим забезпечує надходження повітря і води. Він також споживає комах-шкідників рослин. Проте тварина може завдавати шкоди. Часто підгризає корені культурних рослин, знищує дощових черв'яків.

Чому в народі так кажуть про крота «Живе під землею, а все знає»

Обґрунтуй, чому літературна казка Марії Войтяшонок «Чому Кріт чорний?» має такий заголовок