Загрузка...

ДИТИНСТВО 

На стільці я їду по Сахарі, 

пелікана з палички стріляю, 

полинаю в піну Ніагари1

океан на трісці пропливаю.

 

Вчора був я лоцманом2

Синіли і ревіли темнокосі хвилі, 

а сьогодні я господар вілли, 

де в саду блукають пави білі.

 

Взавтра маю їхати в Пампаси, 

де бізони бродять табунами, 

і складаю їстівні припаси: 

сухарі, консерви, сир од лами.

 

А Ясько готує томагавки3 

і бурмоче, чистячи ґвинтовки, 

що, мовляв, бізон — не для забавки, 

а Пампаси — не Криве й не Бровки.

 

1 Ніагара — великий водоспад на кордоні Канади і США.

2 Лоцман — провідник суден по річках, каналах тощо.

3 Томагавки — зброя індіанців Північної Америки у вигляді сокирки.

Тема: поетичне оспівування дитинства – безтурботної країни мрій.

Головна думка: щасливе дитинство – найбезтурботніша пора для кожної людини.

 

Художні засоби.

Епітети: пави білі. 

Уособлення: «ревіли … хвилі».

Метафора: «на стільці я їду», «полинаю в піну Ніагари», «океан на трісці пропливаю», «темнокосі хвилі». 

Порівняння (заперечне): «Пампаси – не Криве й не Бровки».

Антитеза (протиставлення): «Вчора був … , а сьогодні я … Взавтра маю».

 

Кількість строф: чотири.

Рими: Сахарі – Ніагари, стріляю – пропливаю, хвилі – білі, Пампаси – припаси, табунами – лами, томагавки – забавки, ґвинтовки – Бровки.

 

Читання книжок допомагає розвивати творчу уяву. 

 

Загрузка...