СОНЦЕ І ДИМ

Вийшли вранці ми. 

Дивне місто проти сонця! 

Всі взолочені віконця... 

Ні, такої ще зими 

не стрічали ми.

Проти сонця дим, 

проти зимнього патлатий, 

що з труби зверта від хати, 

й понад садом молодим 

тане, тане дим...

Ох, яка ж краса! 

Сад увесь убрався в іній, 

проти сонця він — як синій. 

Гілля до землі звиса, — 

дим же в небеса...

Проти сонця дим, 

проти зимнього патлатий, 

золотисто-рудуватий,— 

понад світом молодим 

тане, тане дим...

Тема: поетичний опис краси міста зимового сонячного дня.

Головна думка: уславлення краси міста зимового сонячного дня (заклик придивитися до неповторної краси природи).

Художні засоби.

Епітети: «дивне місто», «взолочені віконця», «дим золотисто-рудуватий». 

Уособлення: «дим патлатий», «садом молодим», «дим … зверта від хати», «сад убрався».

Метафора: «тане дим», «зими не стрічали ми».

Порівняння: «іній, проти сонця він — як синій».

Риторичний оклик: «Дивне місто проти сонця!», «Ох, яка ж краса!».

Антитеза (протиставлення): «Гілля до землі звиса, — дим же в небеса...».

Інверсія: «Вийшли вранці ми».

Повтори (анафора): «Проти …»

Повтори (рефрен): 

«Проти сонця дим, 

проти зимнього патлатий»

«тане, тане дим».

Повтори (епіфора): «…ми», «… дим». 

Кількість строф: чотири.

Вид строфи: пентина (п’ятирядник).

Римування: АББАА.

Рими: ми – зими – ми, сонця – віконця, дим – молодим – дим, патлатий – хати, краса – звиса – небеса, іній – синій, дим – молодим – дим, патлатий – рудуватий. 

Коли настане сонячний день, навіть сірий дим від доброго сонця може стати дуже гарним. Світлі вчинки здатні розвіяти дим сірих буднів.

Образи: місто (свій край), сонце (світло), золочені віконця (добробут), дим патлатий (негаразди), тане дим (зникають негаразди), садом молодим (оновлення), гілля (врожай), дим золотисто-рудуватий (затишок).