Загрузка...

ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ

Де тополя росте, 

Серед поля стою. 

І шумить, і співа 

Жито думку свою.

 

Шумить жито, співа, 

Заохочує жить. 

Вітерець повіва, 

Жито хилить, п'янить…

 

Жито шепче мені, 

Як привільно навкруг, 

І тремтить вдалині 

Й потопа виднокруг…

 

Гей, простори які. 

Любо-мило землі: 

Де не глянь — колоски 

Та всі в злоті-сріблі.

 

Де не глянь — колоски 

Проти сонця блись-блись.. 

Лиш ген скраю ліски, 

Ніби дим, простяглись…

 

Лише скраю ліски, 

А то все, все жита, 

Колоски, колоски, 

…Тиха думка свята.

(1911)

Тема: поетичне оспівування житньої ниви – своєрідної краси та заохочення життя.

Головна думка: уславлення житньої ниви, яка заохочує жить, бо дає хліб, що усьому голова. 

 

Художні засоби.

Епітети: тиха думка свята.

Уособлення: жито шумить, співа думку свою, заохочує жить, шепче; вітерець жито  хилить, п’янить; тремтить й потопа виднокруг.

Метафора: «любо-мило землі», «колоски всі в золоті-сріблі», «колоски 

проти сонця блись-блись».

Порівняння: «ліски, ніби дим, простяглись». 

Повтори (тавтологія): «любо-мило», «злоті-сріблі», «блись-блись», «все, все», «колоски, колоски».

Повтори: «шумить, .. співа», «скраю ліски».

Повтори (рефрен): «Де не глянь — колоски».

Інверсія: «І шумить, і співа жито думку свою».

 

Кількість строф: шість.

Рими: стою – свою, співа – повіва, жить – п’янить, мені – вдалині, навкруг – виднокруг, землі – сріблі, колоски – ліски, блись – простяглись, ліски – колоски, жита – свята.

  

Загрузка...