ПОЕТ-КАМЕНЯР
|
В Нагуєвичах на горбку стояла хата у садку, а збоку — кузня майстра Яця, меткого Якова Франка. Там цілі дні кипіла праця, бо справна в коваля рука.
Дзвеніли молоти й луною, веселою та голосною, їх пісня над селом неслась. У Яця був синок Івась, розумний і кмітливий хлопчик, до книжки брався все охоче, то й порішили батько-мати: «Івася треба в школу дати!»
Пішов малий Івась до школи в Дрогобич-місто. Вільну волю, братів і друзів, ліс і поле — усе, що палко так любив, Івась-школярик залишив. Учився пильно і завзято, Читав книжок дуже багато...
Померли рано батько й мати, та не вернувсь у рідну хату Івасик, круглий сирота. Вже інша кликала мета у світ, велична і свята: своє знання, любов і сили віддати батьківщині милій.
З Івася він Іваном став, та вчитися не перестав. Учивсь у Львові та у Відні1 і завжди думав: «Краю рідний, о, як би помогти тобі в тяжкій неволі і журбі? Щоби чужим не був слугою, щоб управляв ти сам собою, щоб був щасливий і багатий у власній вільній хаті?» |
І присягнувсь Іван завзятий талант і розум дужий свій — всього себе на службу дати Вітчизні любій, дорогій. За те була йому пошана: народ назвав Франка Івана провідником-Каменярем, що безупинно день за днем у бурю, дощ і непогоду ламає молотом граніт. І для невільного народу будує шлях у кращий світ.
Любив Франко й дітей без міри, для них мав серце дружнє, щире, писав для них казки чудові про лиса хитрого в діброві, про звірів - пса, кота, бурмила, що, наче люди, говорили, про Абу Касімові капці, про лицаря в залізній шапці, про Дон Кіхота, що без тями відважно бився з вітряками.
Отак Франко про діток дбав, то усміхавсь, то жартував, а все навчав, як чесно жити, як правді та добру служити. За те ми, діти, як один, йому складаємо поклін. Франко — то гордість і окраса свого народу і землі. Він, мов молодший брат Тараса, обидва — волі ковалі. (Роман Завадович)
1. Відень – столиця Австрії. |
Тема: поетична розповідь про Великого Каменяра.
Головна думка: «Франко — то гордість і окраса свого народу і землі».
Художні засоби.
Епітети: меткого Якова; справна рука; луною веселою та голосною; розумний і кмітливий хлопчик; палко любив; учився пильно і завзято; рідну хату; круглий сирота; мета велична і свята; батьківщині милій; чужим слугою; щасливий і багатий; вільній хаті; завзятий талант; розум дужий; Вітчизні любій, дорогій; невільного народу, кращий світ; серце дружне, щире; казки чудові; відважно бився, чесно жити.
Сталі епітети: краю рідний, тяжкій неволі, лиса хитрого.
Уособлення: кипіла праця, пісня селом неслась, кликала мета у світ.
Метафора: «справна в коваля рука», «знання, любов і сили віддати батьківщині», «всього себе на службу дати Вітчизні», провідником-Каменярем, «будує шлях у кращий світ», «любив … без міри», «йому складаємо поклін», «Франко — то гордість і окраса свого народу і землі», «обидва — волі ковалі».
Порівняння: «що, наче люди, говорили», «ми, діти, як один», «Він, мов молодший брат Тараса».
Повтори (тавтологія): вільну волю,
Повтори (єдинопочаток): «Щоби …», «Про …».
Звукопис: дзвеніли.
Інверсія: «Вже інша кликала мета у світ, велична і свята…», «І присягнувсь Іван завзятий талант і розум дужий свій …».
Риторичне запитання: «Краю рідний, о, як би помогти тобі в тяжкій неволі і журбі? Щоби чужим не був слугою, щоб управляв ти сам собою, щоб був щасливий і багатий у власній вільній хаті?».
Риторичний оклик: «Івася треба в школу дати!»
Кількість строф: вісім.
Рими: горбку – садку, Яця – праця, Франка – рука, луною – голосною, неслась – Івась, мати – дати, школи – волю – поле, любив – залишив, завзято – багато, мати – хату, сирота – мета – свята, сили – милій, став – перестав, Відні – рідний, тобі – журбі, слугою – собою, багатий – завзятий, хаті – дати, свій – дорогій, пошана – Івана, Каменярем – днем, непогоду – народу, граніт – світ, міри – щире, чудові – діброві, бурмила – говорили, капці – шапці, тями – вітряками, дбав – жартував, жити – служити, один – поклін, окраса – Тараса, землі – ковалі.
Твори Івана Франка для дітей: «Лис Микита», «Коли ще звірі говорили», «Абу-Касимові капці», «Грицева шкільна наука», «Малий Мирон» та інші.